Як бути мамою та все встигати

Актуальне питання для дівчат. Багатьом здається, що мами приречені жити між пелюшок і пляшечок, а похід до магазину здається їм як мінімум світським раутом. Частково це правда... але тільки частково.

Виявляється, з маленькою дитиною можна встигати багато чого з того, що робила раніше, а коли є бажання - майже все.

Для початку: всі дозвільні потреби зводяться до мінімуму. Пам'ятаю себе під час вагітності - цілими днями хотілося валятися, дивитися серіали, їсти і спати. Блаженне життя лінивця.

З дитиною такої розкоші собі не дозволиш. Але це зовсім не означає, що треба позбавляти себе повноцінного відпочинку. У перші місяці дитина багато спить. Не варто розвивати в собі "синдром відмінниці" і намагатися у цей час зробити якомога більше. Ніхто не заважає мамі спати разом з малюком. Подивитися улюблений фільм? Та будь ласка! Що ще? Особисто я при перегляді фільмів в'яжу, вишиваю, та й іншою творчістю розважаюся. Загалом заганяти себе і прагнути випрати-наготувати-написати кандидатську, поки малюк спить, не варто. Коли він прокинеться, ви будете зайняті вже безпосередньо дитиною і врешті за день смертельно втомитеся. Відпочивайте!

Ще я багато читаю. Запоєм. І багато часу проводжу в інтернеті. Коли ж це робити? Мій доземний уклін людям, які вигадали Wi-Fi, мобільні браузери й електронні книги. Вони полегшили життя мільйонам матерів. Вкладаємо дитину спати (я про годування, так-так), і одночасно читаємо. Ідеально.

Щодо домашніх справ, то їх, звісно, ніхто не відміняв. Але все реально зробити у звичайному режимі. Виявляється, малюка легко зайняти, особливо у ходунках або стільчику для годування. Діти люблять спостерігати за тим, що робить мама. Накидати іграшок, дати яблучко або печиво - і від сорока хвилин до півтори години праці вам забезпечені. Вмикайте музику. На крайній випадок є мультики, але особисто я до такого способу не вдаюся.

Якщо ж дитина занадто мала, щоб сидіти і спостерігати, на допомогу приходить спінг. Це такий довгий шарф, схожий на переноски індіанок. У перші місяці я була, як кенгуру: примотана до мене дитина їла, спала і практично не злізала з мене. Але ж руки вільні! Я встигала все. До того ж це відповідає порадам психологів про те, що дітей першого року життя треба носити на собі, ніби "доношувати".

Тепер про походи на вулицю. Візок - це незручно, громіздко і немобільно. Ні в гості з'їздити, ні в магазин без пандуса (а у нас таких більшість). Але я з самого початку для себе вирішила, що буду мобільною мамою. І завдяки тому ж спінгу, а пізніше - ергорюкзаку, я подорожувала по всьому місту, сиділа з подругами в кафе і ходила в гості. І роблю так досі. Тому я дивуюся, коли кажуть: "Ну, Л. ми не кликатимемо - у неї маленька дитина, їй незручно". Це упередження.

Як підсумок усього написаного: мамою бути чудово і зовсім не клопітно. Вся справа тільки у вашому настрої і відношенні до справи.

Майя Масленнікова