«Про життє» Чарлі Чапліна

Навіть ті, хто не цікавиться класичним кінематографом та німими фільмами, напевно знають незграбного бродягу в казанку з дивною ходою. Великий актор і режисер Чарлі Чаплін перетворив кінокомедію на справжнє мистецтво, а його кумедні скетчі нерідко є сусідами з драмою і сценами, що доводять до сліз.

У цій статті ми зібрали для вас найцікавіші думки «Про життє» від Чарлі Чапліна.

Про гостей

Гості, як казала мама, подібні до пирогів: чим довше залишаються, тим противніші стають.

Про самотність

Самотність відштовхує. Вона овіяна смутком і не може збуджувати в людях ані інтересу, ані симпатії. Людина соромиться своєї самотності. Але тією чи іншою мірою самотність - доля кожного.

Про дітей

Кажуть, немовлята та собаки – найкращі актори в кіно. Посадіть однорічну дитину зі шматком мила у ванну, і, як тільки вона почне його виловлювати, це негайно викличе вибух реготу в залі. Усі діти у тій чи іншій формі геніальні, - завдання, щоб цю геніальність виявити.

Про гумор

...Гумор — це легка невідповідність у начебто нормальній поведінці. Інакше кажучи, гумор допомагає нам побачити ірраціональне у тому, що здається раціональним, і незначне у тому, що здається значним. Гумор підвищує нашу життєздатність та допомагає зберегти здоровий глузд. Завдяки гумору ми легше переносимо мінливість долі. Він допомагає нам зрозуміти справжнє співвідношення речей і показує, що у перебільшеній серйозності ховається смішне.

Про ідеї

...ідеї приходять, коли їх пристрасно шукаєш, коли свідомість перетворюється на чутливий апарат, готовий зафіксувати будь-який поштовх, що пробуджує фантазію, — тоді й музика та захід сонця можуть підказати якусь ідею.

Звідки беруться ідеї? Тільки з наполегливих пошуків, що межують з божевіллям. Для цього людина повинна мати здатність мучитися і не втрачати захопленості протягом тривалих періодів.

Заклик Чапліна

Давайте прагнути неможливого! Згадайте, що всі великі звершення в історії людства були перемогами над неможливим.

Про любов

Доля подарувала мені чудову дружину. Мені хотілося б докладніше написати про неї, але тут довелося б говорити про кохання, а писати про справжнє кохання – це означає відчути найпрекрасніше з творчих розчарувань: її неможливо ні описати, ні висловити.

Про здатність думати

Кілька днів я просидів у студії, тренуючи звичку думати. Здатність думати, подібна до гри на скрипці чи роялі, вимагає щоденної практики, а я останнім часом втратив цю звичку.

Про успіх

Безперечно, успіх змінює у житті людини все. Коли мене з кимось знайомили, новий співрозмовник незмінно дивився на мене з величезною цікавістю. Хоча я був лише вискочка, моя думка набула великої ваги. Випадкові знайомі завжди готові були запропонувати мені гарячу дружбу і ділити зі мною всі тяготи та тривоги, як найближчі родичі. Це було дуже втішно, але це було не для мене.

Про свою техніку зйомки

Мене дивують висловлювання деяких критиків про те, що моя техніка зйомки старомодна, що я не йду в ногу з часом. З яким часом? Моя техніка породжується моєю думкою, моєю логікою та моїм підходом до цього твору; я не запозичую її в інших. Якби художник мав би йти в ногу з часом, то Рембрандт виявився б давно застарілим у порівнянні з Ван-Гогом.