Том Йорк – це дзеркальне відображення нашого часу та того, куди ми рухаємось. Він неймовірно талановитий і шалено працьовитий.
У цій статті ми зібрали для вас найцікавіші думки «Про життє» від Тома Йорка.
Про себе
Я знаю, що я довбанутий параноїдальний невротик. І я побудував на цьому кар'єру — ура, чорт забирай.
Про красунь
Щоразу, коли я бачу красуню, я біжу і ховаюсь у куток. Я ніколи не зустрічав жодної вродливої жінки, яка б мені по-справжньому сподобалася. З ними ніколи не зблизишся настільки, щоб зрозуміти, які блін вони в душі. Я думаю, частина мене раніше хотіла дізнатися про них, але зараз я втратив будь-яке бажання робити це.
Про свою поведінку
Мені не подобається те, як я поводжуся. Буде точніше сказати, що я не схвалюю своєї поведінки. І я не схвалюю ту мову, якою я говорю — вона безглузда. А ще маю нещасливе вміння відвертати від себе людей до того, як зустрінуся з ними.
Про щастя
Жалюгідним бути дуже легко. Бути щасливим — складніше та крутіше.
Я щасливий, дякую - і йдіть ви подалі. Якщо мій емоційний стан комусь неприємний, тоді я вибачаюсь.
Exit Music була першою піснею, записаною нами, кожен звук якої робить мене по-справжньому щасливим.
Про свій голос
Мене дратує те, наскільки солодкий у мене голос. Це до усрачки нескромно. А ще мене дратує те, наскільки виховано він може звучати в тих випадках, коли я співаю про щось глибоко наркотичне і кислотне за своєю природою.
Чесно кажучи, основна проблема в тому, що у мене такий тип голосу, при якому все звучить сумніше, ніж воно є насправді.
Про написання пісень
Писати пісні для мене це терапія. Творчість найчастіше починається з якоїсь кризи, і найкрутіші рок-н-рольні гурти — це люди, які можуть із цим впоратися та визнають свої проблеми.
Про колег
Немає нічого нуднішого, ніж зірка рок-н-ролу, яка в справі вже більше десяти років, і яка чекає на увагу скрізь, де з'являється, і яка нажирається до безпам'ятства, і яка давно вже стала нестерпним виродком, пухким і бездарним мудаком з роздутим его.
Про альтернативний рок
Альтернативний рок має бути побитий ціпками до смерті і залишений на мосту як застереження перехожим.
Про свою найпопулярнішу пісню
Бувають дні, коли я виправдовую Creep. Іноді це караоке, і мені подобається невиразно мямлити її, але іноді вона справді щось означає для мене.
Про гастролі
Я не думаю, щоб щось коштувало того, щоб їхати у дворічний гастрольний тур. Ти просто перетворюєшся на гребаного маніяка. А потім треба перетворюватись назад. Є купа причин не їздити на гастролі: вони задовблюють тебе, це занадто довго, це коштує купу грошей. Але ти можеш дивитися в очі людям, поки граєш свої пісні.
Про людей мистецтва
Взагалі, тими людьми, хто формує майбутнє, мають бути політики. Але ця система настільки закрита від людей, що люди змушені звертатися до інших джерел — художників чи музикантів. Тому що вони здатні дати людям певне почуття волі.
