Вірші про овочі та фрукти. Відмінне поєднання приємного з корисним
Хто з нас у дитинстві не слухав бабусиних казок про город, де росли смачні та соковиті овочі, а в саду пахло стиглими фруктами? Саме з дитинства у нас формується любов до природи і до здорового харчування. А вірші про овочі та фрукти допомагають нам зберегти ці теплі спогади і передати їх наступним поколінням. Від веселих загадок про фрукти до філософських роздумів про дари природи – поезія про овочі та фрукти охоплює широкий спектр тем і емоцій.
Вірші про фрукти та їхню користь
Хто не любить солодкий смак стиглих фруктів? Вони не лише втамовують спрагу та голод, але й насичують наш організм вітамінами та мінералами. А вірші про користь фруктів допомагають нам по-новому поглянути на ці дари природи. Вірші про фрукти – від коротких і веселих віршів для дітей до філософських роздумів про здоров’я і довголіття – це не лише насолода, а й джерело знань.
Вишенька
Що це на гілочці нашій гойдається?
Що це зоріє у нашім саду?
Що так привітно мені усміхається?
Я тебе, вогнику, зараз знайду.
Вишенько, в тебе коралі на листячку!
Дай мені ягідку ту і оту.
Дякую красно вишневому літечку
За насолоду і за смакоту.
(Наталя Карпенко)
Перше яблучко
В яблуньки перше яблучко
Гілочку долу гне.
Яблучко-немовляточко
В яблуньки не одне.
Гойда-да. Носить яблунька
Яблучко в пелені.
Яблучко-немовляточко
Кузочці і мені.
(Наталя Карпенко)
Абрикоси
Помаранчеві голівки
Обліпили кожну гілку.
На солодкі абрикоси
Налетіли жовті оси,
Налетіли роєм бджоли…
Зумкотить усе довкола!
В зелен-листі вітер в’ється,
Теплим подихом сміється
Й носить запахи медові.
Дні стоять такі чудові!
Як тут нам не порадіти,
Шле гостинці красне літо!
(Наталя Карпенко)
Виноград
За парканом, на лозині,
Винограду стиглі грона,
А на них - рої осині -
Небезпечна охорона.
Як струна, бринять комахи,
Жалять гроно безупинно.
Ми з котом, немов невдахи,
Заглядаємо з-за тину.
Захотілось в ту хвилинку
Виноградом ласувати.
Кіт сказав: "Чекай, дитинко,
Зараз спробую дістати!"
Щоб в комах відбити гроно,
Сміло рушив Том в атаку!
Я ж - тримаю оборону,
Кіт мені велів... чекати...
(Наталія Паснак)
Малинове вареннячко
Малинове вареннячко
Варив сіренький кіт.
Малинове вареннячко
До чаю на обід.
Збирав малину радісно
З кущів Муркотик сам.
Питали в нього заздрісно:
- Кому ж це?
- Діточкам!
Знав кіт, що після літечка
Настануть холоди,
Зів'януть усі квіточки
Та облетять плоди.
Щодня ходив чемнесенько
Він з кошичком в садок.
Для діточок малесеньких
Нарвати ягідок.
Вареннячко смачнесеньке
Малятам на десерт.
Варив таке добресеньке -
Кіт в цьому був - естет!
Вареннячко у баночки
Закатував наш кіт.
Носив в комору скляночки,
Підписував, як слід.
Кіт знав - на зміну осені
Завжди іде - Зима.
Морози йдуть непрошені,
Сніги, тепла нема...
Зимові сніжні віхоли
Кружляють і гудуть.
У діточок канікули,
Та в гості не ідуть.
Чекає котик діточок,
Готує чай смачний.
Чай трав'яний, чай з квіточок,
Цілющий, запашний.
Скучає кіт, турбується:
-Де ж гості мої ? Де?
Аж, раптом - коту чується-
З надвору хтось іде.
У гості до Муркотика
Прибігли малюки.
Гостюють дітки в котика,
Чаюють залюбки.
Радіє котик серденьком,
Бо в нього - свято свят!
Малиновим вареннячком
Вгощає кіт малят!
(Наталія Паснак)
Полунички
Смачненькі полунички,
Червоні, яскраві,
Несу для сестрички,
Я сам назбирав їх.
Букет полуничний
Сестрі подарую.
Солодким, незвичним,
Дитя почастую.
Здивована щиро,
Раділа сестричка:
-Як мило, як мило!
"Букет-полуничка".
А я і не знала
Такого секрету,
Що з ягід яскраві
Бувають букети!
І був я щасливим,
Не менше сестрички,
Бо диво зробили
Промті полунички!
(Наталія Паснак)
Веселі вірші про овочі, які піднімуть настрій
Овочі – не лише корисний продукт, але й чудовий матеріал для творчості. Веселі вірші про овочі на городі допоможуть вам подивитися на них під новим кутом зору і піднімуть настрій навіть у похмурий день. Поезія про овочі – від кумедних порівнянь до смішних історій – це гарантована доза позитиву.
Про користь моркви
Морква, морквочка, морквице!
Я люблю твій сік живильний,
Найсмачніший, найцінніший
І для шкіри молодильний.
Величава, королево,
Сила в тебе є життєва.
Серед овочів і фруктів,
Ти – найкраща із продуктів.
Оздоровлюєш дитину,
Найбагатша каротином.
У супах, борщах, салатах
Любить матiнка і тато.
Навiть в Римі всі поети
Пишуть оди i куплети.
Недаремно прославляють,
Бо про користь твою знають.
(Лілія Прозорова)
Картоплина і морквина
На тарілку положили
Моркву й картоплину
І розкрилася розмова
Їх наполовину.
- Я активна, я гаряча,
Навіть загоріла,
Ну а ти така ледача
На тарілку сіла.
- Може, я і, картоплино,
Сиджу, не стрибаю,
Та боки свої у маслі,
Так не обпікаю.
- Ну гаразд, моя подруго,
Сперечатись годі.
Ми ж бо зараз на тарілці,
А не на городі.
- Твоя правда, колежанко,
Хватить вихвалятись,
Зараз будемо у супі
З тобою купатись.
(Вікторія Стасів)
Огірочки
Корнішони-огірочки
Поховались під листочки.
Пишне листячко зелене
Заступило їх від мене.
Скрізь, довкола, я дивлюся:
Жовті квіти, довгі вуса,
Де ж поділись огірочки -
Огірчиння сини й дочки?
Так їх хочеться зірвати,
Хрумкотіти, ласувати.
Кличу лагідно, тихенько:
" Де ж ви, огірки миленькі?
Покажіться, корнішони,
Відкривайте вже заслони!
Не повірите , рідненькі,
Я також, як ви - маленький.
Щоб рости мені відмінно,
Треба їсти вітаміни!"
І нарешті - сталось диво -
Огірки листки розкрили.
Виглядають з-під листочків
Зелененькі огірочки.
Досхочу ласую ними,
Корнішонами малими!
(Наталія Паснак)
Гарбуз
Помаранчевий гарбуз
Після зливи в землю вгруз.
Став гарбуз галасувати:
– Як тепер я вийду з хати?
– Дід гарбуз, – озвалась диня,
В тебе он яка родина!
На підмогу з-під листочків
Прийдуть сім’ї огірочків,
Патисони з кабачками,
Я з братами-кавунами.
Тут і діти, тут і внуки,
Витягнем тебе з багнюки.
(Наталя Карпенко)
Овочі
Не треба глузду помочі,
Який у нім резон?
Простіше бути овочем,
Буде спокійним сон.
У носіїв ментальності,
Що на землі трима,
Нема відповідальності,
І сумнівів нема.
Хай думають погоничі,
Володарі скарбниць.
Простіше бути овочем,
Із шлунком без границь.
(rutzt)
Капуста
Де подітись у відпустку?
Я із милим - екстремали:
То ж до матінки-свекрухи
У село Яри помчали.
З тої радості свекруха
Нас так щиро зустрічала –
За колоду зачепилась,
Впала - ногу вмить зламала.
Так старалась показати
Всі манери свої гарні,
А так вийшло, що на місяць
Опинилась у лікарні.
Того ж дня вже подзвонила:
-Щоб не сталось в вас розпусти,
Берись, доню, до роботи,
Терміново квась капусту!
У цій галузі, признаюсь,
В мене успіхів - не густо…
Звідки мені було знати,
Як там квасять ту капусту?
Тут прибігли консультанти –
Всі сусідські молодички:
Була кожна тут гарантом,
Розказала сільські звички.
За знайомство пили зразу,
Розважались без упину,
І за цим сільським указом
Квасимо вже третю днину.
Лежать овочі на купі,
У діжках і в банках - пусто…
Може завтра вже, нарешті,
Дійде черга до капусти?
(Катерина Собова)
Романтичні вірші про сад
Сад – це місце, де можна відпочити від міської суєти і насолодитися красою природи. Романтичні вірші про фруктовий сад передають атмосферу спокою і гармонії, пробуджують у душі ніжні почуття і спогади. Це ідеальне місце для прогулянок, роздумів і натхнення.
Вона була задумлива, як сад
Вона була задумлива, як сад.
Вона була темнава, ніби сад.
Вона була схвильована, мов сад.
Вона була, мов сад і мов не сад.
Вона була урочиста, як ніч.
Вона була одненька, ніби ніч.
Вона була в червоному, мов ніч.
Вона була, мов ніч і мов не ніч.
Вона була, що наче й не була.
Але вона була! Була!
Любове, ні! не прощавай!
Непевний крок свій не збивай.
Непевний крок свій в ніч і сад…
Сердець розбитих серцепад…
Непевний кроче мій, іди!
Непевний кроче мій, іди!!
Непевний кроче мій, іди!!!
Непевний кроче мій, не йди…
Страждаю я, страждає труд,
А хмари небо труть і труть,
І дні, мов коні вороні,
Дорогоцінний час несуть.
Вона була, вона була!
Вона була, як світ, як горн!
І її гори — моє горе,
В її краю мені хула.
Але вона — жона. Вона —
Самозбереження народу.
І мову, кров його і вроду
їй доля зберегти дана…
Ну, що ж тепер мовчиш, мій вік
Цивілізованих калік?!
Вітчизно-сльозе-мріє-сну,
Прийми болінь моїх весну.
Бо наче я вже не живу,
Свою надію неживу
Приспав під серцем і не сплю…
Двадцятий вік як я люблю.
Вона була за всі віки…
В прощальнім слові до руки
Схилялись їй і ніч, і сад…
Сердець розбитих серцепад.
(Вінграновський Микола)
Ходімте в сад Я покажу вам сад
Ходімте в сад. Я покажу вам сад,
Де на колінах яблуні спить вітер.
А згорблений чумацький небопад
Освітлює пахучі очі квітів.
Я покажу вам сливи на сучках,
Що настромились, падаючи мовчки.
Затисла груша в жовтих кулачках
Смачного сонця лагідні жовточки.
У полі спить зоря під колоском
І сонно слуха думу колоскову,
І сонна тиша сонним язиком
Шепоче саду сиву колискову.
То кажани. То кажаниний ряд
Заплутався у сонному волоссі ночі…
Ходімте в сад. Я покажу вам сад.
Його сумління покажу вам очі.
(Вінграновський Микола)
У саду
Подивитися йду
Що зросло у саду.
Може, ягідка там?
Я і вам трохи дам.
А в саду смакота
Для мого живота.
Ням-ням-ням на мій смак,
Не наїмся ніяк.
Піднімаю листок,
Там сидить огірок.
Хрум-хрум-хрум жартома,
Хрум-хрум-хрум… Вже нема!
Зародило вишень!
Де набрати кишень?
Скаче серце моє:
– Пригощайтеся! Є!
(Наталя Карпенко)
Фруктовий сад
Сперечалися дерева
Про корисність і красу,
Вибирали королеву
У фруктовому саду.
Груші, яблуні та сливи
Абрикоси та айва,
Ніжні вишеньки красиві
І черешенька стара.
Тихо листям шелестіли,
Різні в них були думки.
Висновку дійти зуміли:
Різні в кожного смаки.
Всяке дерево корисне,
Цінність має кожен плід.
Груші, яблучка та вишні,
Абрикоски та горіх.
Для дорослих і малечі
Вибір тут на всі смаки.
Діток в гості, всіх, до речі,
Запросили залюбки:
"Вітаміни, мінерали
Зберігаються в плодах.
Щоб ви нами смакували,
Ми зростаємо в садах.
Завітайте ви до саду,
Фруктів, ягідок нарвіть.
Пригощатимемо радо,
Здоровенькими ростіть!"
(Наталія Паснак)
У саду
Яблуні і груші у моїм саду.
Яблука червоні з яблуньок зберу,
Груші жовтобокі познімаю з груш.
А плоди зелені у саду не руш!
Ще нехай під сонцем засмагає бік
І медовим стане вітамінний сік.
Хай вбирає силу гарного дощу,
Я у свій садочок холод не пущу!
(Наталя Карпенко)
Вірші про город та вирощування овочів
Вирощування овочів – не просто робота, а творчий процес. Вірші про овочі на свято осені відображають любов до землі, до процесу створення і до результатів власної праці. Це поезія про життя, про циклічність природи і про незмінну цінність домашніх овочів.
Осінні клопоти
Біля тину соняшок похилив голівку,
Тепле Літечко втікає в далеку мандрівку.
Горобці клюють зернятка запашні та стиглі,
Поки спить лінивий кіт в трав"яному лігві.
Це вже Осінь-вертихвістка до нас завітала,
З парі з вітром шалапутним в танці закружляла.
Здійняв Вітер в ейфорії куряву із листя,
Розірвалося з калини в Осені намисто.
Рясно падають на землю ягідкі вогнисті,
Палахтять, немов рубіни на осіннім листі.
Підоспіла Осінь вчасно, ще напередо́дні,
Придивляється, як зріють овочі городні.
Хазяйнують господа́рі в саду й на городі,
Щедрі врожаї збирають при ясній погоді.
Бурячок та моркву тягнуть за зелену гичку,
Та турботливо складають в купку невеличку.
Тішить душу гожа днина, серце звеселяє,
Всіх охочих до роботи Осінь спонукає.
Зи́ркає гарбуз пихатий з по́під гарбузиння,
Будем взимку їсти кашу й лускати насіння.
А з сусіднього городу перелізли кабачки,
Виляглись неначе свині жовтобокі та гладкі.
Патісони в землю вгрузли, ніби керамічні,
Немов з неба приземлились тарілки космічні.
Торохтить квасолька стигла у стручках сухеньких,
Фіолетова та біла, жовта та рябенька.
Солоденький горошок в зіллі потопає,
Таргано́вими вусами жердину хапає.
Поховалися в бадиллі огірочки-близнюки,
Корнішони зелененькі, соковиті та хрусткі.
І капуста округлилась й похилилася на бік,
Репнула її голівка й витікає з рани сік.
А наприкінці городу рівненькі рядочки,
То картопля підіймаає маленькі горбочки.
Зачекалась вже на заступ, посохло бадилля,
Не відбудеться без неї ні одне застілля!
На осінньому городі-справжній овочевий рай,
Осінь старанно пильнує, як збирають урожай.
Бо городина домашня-то справжнє богатство,
І чекає вже на погріб все городнє братство!
А в осінньому садочку груші вже поспіли,
Падають в траву пожовклу порепані сливи.
Стогне від важкої ноші яблунька старенька,
Стиглі яблука скидає з гілок помаленьку.
Люди жваво плоди стиглі по землі збирають,
Та у плетені корзини дбайливо складають.
Осінь нас попереджає, що пора холодна йде,
І на голову узимку яблучко вже не впаде!
Всіх по царськи обдарує, хто тяжко трудився,
Хто стара́нно та сумлінно до землі клонився.
Треба встигнуть до Покро́ви весь врожай зібрати,
Щоб зимовою порою не голодувати!
Осінь щедра та багата, збагатіла наша хата!
І комора, й погребець, й труд оспівує кінець!
(Валентина Красновид)
Осінь на городі
Жовта Осінь на городі закружляла в хороводі,
Чути крики журавля, пахне м'ятою земля.
Біля стежки бурячок, під'їда його жучок.
А там далі біля дров тріснув жовтий помідор.
Розстовстів наш баклажан, посинів його жупан,
Собою милується, ніяк не вгамується.
Зеленіють огірочки, так і просяться до бочки,
А під тином квасолиння заплуталось в павутинні.
На городі в нас не пусто, розпустилася капуста,
Хрустка, соковита й дощиком умита.
Біля клуні холодок, зелені росте рядок,
Кріп, петрушка та шпинат, буде запашний салат.
Під стріхою часничок перев"язаний в пучок.
Ще й в"язка цибулі в золотій кошулі.
Як-же гарно на городі! Вже й картоплю на підводі
Кобила хвостата підвозить до хати.
Накрапає дрібний дощик, будемо варити борщик.
Овочі з городу, яка насолода!
(Валентина Красновид)
Перша зелень на городі
Перша зелень на городі лобода та кропива,
Вже й перушка проростає та листочки розкрива.
Витикається цибулька рівненьким рядочком,
Проклюнувся часничок зеленим росточком.
Хоче бачити світ білий ревінь солоденький,
Викидає черешок та лист молоденький.
Вже пучками розпустився щавель соковитий,
Зеленіє лист широкий росою омитий.
Припустився дощ рясний ранньою порою,
Він напоїть нашу землю силою живою.
Зелень наша вітамінна швидко підростає,
Тож-бо хто її вживає, той хвороб не знає!
(Валентина Красновид)
Що росте на городі
Ось зелені та цупкі
На городі ОГІРКИ.
Довгі, соковиті,
Бадиллям повиті.
ПОМІДОРИ чималі
Червоніють на гіллі.
Полюбляють діти
Сік томатний пити.
А у гичці БУРЯЧОК
Темний заховав бочок.
Щоб поїсти борщику,
Зварим його в горщику.
Нагодує всіх вона –
Ця КАРТОПЕЛЬКА смачна,
Її бульби їстівні
Викопують восени.
Сто листків КАПУСТА має
І тому не замерзає.
Навіть взимку у кагатах,
Якщо старанно сховати.
БАКЛАЖАН, коли зростає,
Дуже дивний колір має:
Наче літечко розлило
Фіолетове чорнило.
А зелені КАБАЧКИ
Люблять дзьобати качки.
Щоб лякати вражу птицю,
Чуперадло знадобиться.
Руденька МОРКВИНА
Містить вітаміни.
Хто її вживає,
Хвороби не знає.
І зелену, і руду,
ЦИБУЛИНУ я знайду.
Хоч пекуча і гірка,
Та ж гарнесенька яка!
Ця рослина жовтопуза
Навивається ГАРБУЗОМ.
З нього мати зварить кашу
На усю сімейку нашу.
Дивне сонечка творіння –
Ця довгенька жовта ДИНЯ.
І смачна, і соковита,
В ній тепло й духмяність літа.
(Джерело « Бабусині казки» №1)
На городі
Перший клас копає грядку,
сіє, садить по порядку
всю городину уряд:
баклажани, біб, буряк,
гарбузи, горох. гірчицю,
редьку, сою, моркву, мак,
перець, дині, кавуни,
кріп, петрушку, пастернак,
огірки і помідори,
кабачки і патісони,
і капусту, й бараболю,
і цибулю, і квасолю.
- Сієм, садим. Хай росте!
Ми городники на те.
(Олексій Катрич)
Загадки про фрукти й овочі для дітей
Загадки про фрукти й овочі – це чудовий спосіб розвивати у дітей кмітливість, логічне мислення і розширювати їхній словниковий запас. Веселі рими та яскраві образи допоможуть малюкам запам’ятати назви продуктів і дізнатися про їхні особливості. Це не просто гра, а важливий крок на шляху до пізнання світу.
***
На смак чудова, жовта, медова,
Їсть її малий Павлуша.
Здогадались, що це?
(Груша)
***
Соковите, червоненьке,
Круглобоке, солоденьке.
(Яблуко)
***
Сонечко маленьке,
Кисло –солоденьке.
На частинки поділю
Своїх друзів пригощу.
Здогадалися, що це?
Корисне, з вітаміном "С"?
(Апельсин)
***
Ця жовтогаряча пані
В бархатистому жупані.
І солодка, і пригожа
На компот й варення гожа.
(Абрикоса)
***
Цього фрукту по шматку
В чай добавлю для смаку.
Запашистий та кисленький,
Наче сонечко жовтенький.
(Лимон)
***
Він солодкий, соковитий,
Сонцем півдня він налитий,.
Не росте цей фрукт у нас
Товстошкурий .
(Ананас)
***
Чи то жовта,
Чи то синя
Соковита господиня.
Чи то сонце,
Чи то злива —
Пригостить нас влітку...
(Слива)
***
Зелені сережки
На гіллі висіли,
На сонечці підсмажились
І почервоніли!
(Вишня, черешня)
***
Мовби на одній нозі.
Він зростає на лозі.
Подивись скоріш в віконце —
Грона сповнені всі сонця!
Кожен скуштувати рад
Соковитий...
(Виноград)
***
Я жовтенька, я маленька,
Мов медочок солоденька.
На баштані достигаю,
Тепле сонечко вітаю.
(Диня)
***
Що то за голова,
Що лиш зуби й борода?
(Часник)
***
Печуть мене, смажать і варять,
Їдять мене і дуже хвалять.
(Картопля)
***
Сидить Марушка в семи кожушках.
Хто її роздягає, той сльози проливає.
(Цибуля)
***
Довгий, зелений,
Добрий і солоний,
Добрий і сирий.
Хто він такий?
(Огірок)
***
В полі хороше мені
Зеленіти навесні.
Чим же я — не молодець? .
Маю диво-корінець,
Все про нього дбаю,
Цукор відкладаю.
(Буряк)
***
Без рук, без ніг,
А в'ється, як батіг.
(Квасоля)
***
Хто хустиночку свою
Влітку покриває?
І по двадцять хустин
На голівці має?
(Капуста)
***
На городі виріс дужий,
Круглий, жовтий і байдужий
До червоних помідорів,
До капусти і квасолі.
Хто цей гордий карапуз?
Здогадалися?...
(Гарбуз)
***
Помаранчева і гарна,
У землі сиджу не марно:
Соковита, солоденька,
Вже я стала чималенька.
Собою пригощу дитину.
Хай корисну з’їсть .
(Морквину)
***
Борщ із нього варить ненька,
В нього шкурочка тоненька,
Солодкуватий він на смак,
Фіолетовий .
(Буряк)
Фрукти та овочі – натхнення поетів
Овочі та фрукти – не просто продукти харчування, а безмежне поле для творчості. Від найдавніших часів вони надихали поетів на створення прекрасних творів. Чи то соковите яблуко, що спокусило Єву, чи золотистий колосок, що символізує достаток, – образи овочів і фруктів пронизують усю світову літературу.
Короткі вірші про фрукти дозволяють нам по-новому поглянути на звичні речі, знайти в них красу і глибину. Вони навчають нас цінувати природу, берегти її багатства і насолоджуватися її дарами.
Відомо, що людина відповідальна за всіх, кого вона приручила. І починати дбати про нашу планету можна з малого – з любові до природи і з розуміння того, що кожна рослина, кожен плід – це маленьке диво, створене природою.
Отож читайте дитячі вірші про фрукти, насолоджуйтесь красою природи і не забувайте, що кожен з нас може зробити свій вклад у збереження нашої планети.
