Євгеній Юхниця. Добірка віршів. Жовтень 2024

Професорам, з дипломом й без,
Хто вчив, і вчить й тепер:
Хай вітер тугу віднесе,
Як може – режисер!
…Чеснішає наступний крок
У кожного із нас.
Ми з вами – китиця із грон 
Учительських причасть.

Із вцілілих підвалів
Павшого Вугледару
Росіянам-калашніковим
Показались - обличчя.
Де́, чи - з ки́м ті солдати,
Кому дали комбати 
Наказ: «Не відступати!» ?
…З розпачем і відважні?
Вірячі й догматичні?
Їх, мов акумулятор,
Клали в ноут зім’ятий.
…Вугледарові шахти
тіла приймуть у штольнях
ще до вечора сьодні,
ще живі й ні, поло́нні.
Людям не зрозуміло,
Чом на Курск гнали сили?
Коли діти - під блискавкою,
Яких дозволили викосити…
…Люди і не говорять.
Більшість – зникла, не поряд.
Й Вугледар, город моргів,
Пише ко́ксо-історію.

По Запоріжжю козацькому КАБи гуляють,
...було, й Січ Запоріжську розклали й розбили.
Ми по історії сум не вчимо, де наглядно
виднося, як нас лишали там зброї і сили.
.. Ре́спекти класу і групі, та їх вчителям,
хто сьо́дні аналізує дах для коваля,
хлібда́ра, музи́ки, айтішника, діток-орлят.

Як вдома – у київськім небі
Стерв’ятників полум’я..
В десятки разів більше скутерів, мото - вночі.
Доглянутий милий пляж Ве́рбний
Затих Оболонню,
Мов, спостерігає, чи вистоять вілли, а чи…
Усю Україну, як царство Бухарське.
Колись хижий Фрунзе розгро́хав руйна́цьки
Також літаками із неба?
…Та Київ – тримається. Треба.
Вихід з дому, сьогодення, милий квест:
Наголити, вмити, ро́зтягнутись, пресс…
Переглянути ток-вайберські вотс-а́пи
Що-кому – у тридцять чатів, забода́ти!
…По кульочках – рештки їж і картон.
Склянки тріснуті, шкарлупки, сир - в-хот-дог.
В руки – по́ртфік, парасолю і сміття.
По андроїду – на палець, пульс - що вдяг…
Озирнутись у люстерко, світло – чик.
Перевірити – жмут гривнь, парольний лист.
Ко́ди й банківські картки́ зв'язати чимсь!
Повернутися й полити гер-нарцисс.
Перемаца́ти ключі від ста …нетре́б.
Зачиняти, мов охороняю бренд.
Бігти й згадувати – що ж кому не взяв?
Й не забути ко́жну й ко́жного ферзя́! 

Дочекалися нагоди
п’я́тничого переходу
на суботню вищу ноту
персональної турботи.
…Ліки близьким; й зустріч, може,
за́йко-мріяних обожнень -
йде назустріч. І радіє,
що - ми є, мигдаль й олія.

Заманені на Курщину війська
З переданою західною технікою -
Пони́щуються поступово спекою
Оточень вересневих мокляка́.
…В нас прорвана донецька незахищеність
Без танків, що нам надали́ на Заході.
«Вони, й німецькі, Курщиною – знищаться?». –
Питає мене дідуган із ягодами. 

11.10.2024р. ( «Розмови у суспільстві» )

Застоянній чаклунці 
У транспорті між плеч
Ллю-шлю думки близнючі
На груди, спинку, …втечу.
Де пальцями й вустами –
Навколо, і туди.
Пришвидшую нестяму.
Доторк, й шепочу: «Ти»
…Вловилась хвиля слова
з обличчя мо́їх спраг.
І ти, хвилястим гофром -
у бік, як від шнура.
25.10.2024р. («Уявлення електрикою»)

Барса і настрій, естетика, ладність -
Мов, на Різдво розпакована святість.
Де б ти не був, і яким би не був –
Барсу ...відчув! …хоч й не знав, чи забув…
А як побачиш – квікстеп струменястий.
Джайв і хіп-хоп, і фламінго, і самба.
Барса нам грає, мов каже: «Ми з Вами!»
23.10.24р. («Після 1-го тайму «Барса-Баварія»)

Назустріч тобі йдуть щасливі, 
парадом, захоплені,
Коли ти отримуєш звістку
про здійснення мрій!
І серце єднає кермо наше, 
тиском відго́лене
З трансмісією 
руху збудження в коментарі.
І щоб хвиля радості
І перемог розплодючих
Найшла, розіллялась й по мені
Як спори опеньок -
Очима шукаю компашку
Натхненних крокуючих,
І в такт, жести, настрій, в їх ногу 
Простую хуткенько!
21.10.2024р. ("Ознака направлення руху")

Помаранч випромінює запитом
До продовжень палітри садків
Вересневої гами лампадного
Струно-кольору й з вод Мозамбі́к.
…І художничі тьохки у погляді
Загуркочних окра́с у руці
Розмальовують шалі на молоді,
Як про Бога в молитвах ченці.
11.10.2024р. 

Операцію на Курщині згуртовану
Як вже тільки і не виправдовують.
Та за її час, пліткується пораненими,
Ми землі віддали з жирними копалинами –
Більше, ніж за весь аж двадцять третій рік.
…Я не вірю, звісно, я – поет і лірик,
Й надихаюся геройськими й відважними,
А не, знаєте - паркано-арбітражними…
І кашкет схиляю перед непідкупними
Командирами на лінії зарубній,
Відчаюгами із долею героїв.
Й голо вірити - не буду в коня з Трої!
20.10.2024р.

Крен з дитинства, що зароблю -
На пенсійну бараболю.
Та спочатку гризли но́шею -
Батьків піклувати божих. 
…Потім – для дітей, у вирі:
Мед щоб, й досвід ювелірний!
На підлітків - заробити:
На планшети, вейк, ріжі́ди*.
Їм – й роботу, і квартири.
Й тут – війна зайшла, задира.
Й поколінню постарілих - 
Кажуть: йти вмирати спільно
За тинейджерів, майбутнє.
…А кому – нас пригорнути?..
Раковину краплі точать.
…Слухає, як ті сокочуть,
Коли стукають в падіннях
Залюбки і очманінням. 
19.10.2024р.
** Rigid — жорсткий велосипед без амортизаторів

Чом не я? чом не я
Скликаний на гостячо́к?
Вечір п’ятниці, ледь відпочинеш - меркне.
Чай-свояк із подяк -
Подарований квиток
У палац ожин--відносин фейєрверкних.
Кому –я? Хоч би я
Взявся б десь на діалог
Стійки барної, чи кухні, чи по скайпу.
…Але – так, я – ніяк
Не прив’яжу язичок,
Щоб - й про сво́ї щастячка не втиснуть, й ляпи…
18.10.2024р.

Я заспівав, осінньо.
Хтось чув, і приєднався.
…Й ду́етом, храмовим, дзвінко
Народжувались м’язи -
Рухатися і піднятись.
Й крізь тіні – розглядіти
Стежечку, де люб’язність
Нас обирає - світлу.
Ми заспівали, і стійкість
Аплодувала бажанням.
Й змушені часи канікул -
Покликом грали й світанком.
… Со́нцебуя́нним світанком.
17.10.2024р.