Зіняк Олександр. Привиди Стирової вежі

Кожне місто і село
Повне страшних історій
І Луцьк не виняток цього
Блукає міф й сьогодні.

Є тут міф про коменданта
Замку Любарта всього
Вбив безнивинную дівчину
Бо відштовхнула та його.

Не просто вбив, а поглумився
Щей й воякам своїм віддав
І юне тіло шматували 
Й у річку скинули як хлам.

Та сталось диво в тій окрузі
Близь Стиру вогники горять
Хто йшов на них - той не вертався
У мряку ночі пропадав.

Й з'явився привид - біла пляма
Мов тіла наче не було
З жахом солдати спостерігали
Коли вночі воно пливло.

Зібрала дівчина все тіло
Й блукати стала замком тим
То перстень свій вона шукала
Й ночами бачили ту тінь.

Говорять перстень хто той знайде
І той хто підніме його
То люте лихо він зазнає
Ніщо не визволить його.

А ще там бачать Магдалену
Дівчину милу, молоду
Гробницю чию потурбували
В підземеллях замку оцього.

Чи це є вигадки чи міфи
Оцих історій іздавна
"Вогню без диму не буває"
- Отак ми думаєм щодня.