Не надто оригінальна, але захоплююча історія про подорожі у часі та зникнення родичів.
Еллі (Елайза Сканлен) живе разом із матір'ю Селест (Лорен Емброуз), вітчимом Денієлом (Ерік Ланж) та восьмирічною сестричкою Анною (Керолайн Фальк) у містечку Карнек, штат Техас, на березі озера Каддо. Тут мешканці для пересування частіше використовують човни, ніж машини. Якось Анна пропадає серед болотистого водоймища. Хлопець Періс (Ділан О'Брайєн), якого починають мучити дивні напади, виявляє поранену дівчинку та відвозить у безпечне місце, але не до родичів.
«Озеро Каддо» написали та зняли Логан Джордж та Селін Гелд. Це другий повний метр пари. Дует давно працює разом. Постановники зняли кілька коротких метрів, дебютну «Американську мрію» та працювали над серіалами «Будинок із прислугою» та «Темна матерія». Продюсером Озера Каддо виступив М. Найт Ш'ямалан. Не дивно, що режисер «Шостого відчуття» та «Таємничого лісу» зацікавився фільмом Джорджа та Гелд. Це містичне кіно з несподіваними сюжетними поворотами, чим славиться Ш'ямалан.
«Озеро Каддо» з тих фільмів, про сюжет яких бажано знати якнайменше. Картина ділиться на дві ніби ніяк не пов'язані лінії. Головними героями є Еллі та Періс. Обидва люблять кататися на човнах озером, над яким нависли гілки дерев, але шляхи персонажів ніколи не перетинаються. Схожі похмурі краєвиди ми насамперед бачили у першому сезоні «Справжнього детектива». Озеро Каддо розташоване на сході Техасу, на кордоні з Луїзіаною. Еллі відчайдушно шукає Анну і не вірить, що багато років тому батько без жодної причини пішов з сім'ї. Періс тяжко переживає смерть матері. У сина, як і в батьків, під час посухи тремтять руки. Періс хоче розібратися, як не повторити долю матері та продовжувати контролювати своє тіло.
Фільм Джорджа та Гелд неспішно збирається в єдиний пазл. У центрі сюжету гігантська гребля на озері, яку збудували ще 1952 року. Людина вирішила підлаштувати природу під себе та поплатилася. Не розкриватимемо всіх карт, скажімо тільки, що серед Каддо творяться дійсно дивні справи і в певний час відкривається портал між кількома епохами. Американська картиначимось нагадує німецький багатосерійний хіт «Пітьма». Тільки в серіалі у містечку Вінден стояла АЕС, а на озері Каддо людьми збудована гребля. В обох випадках людина власноруч запускала ланцюжок незворотних явищ. Персонажів у фільмі поменше, тож голову глядач зламати не ризикує.
У другій половині розгадка таки знаходиться, а всі дрібні деталі, про які аудиторія дізнавалася поступово, встають на свої місця та додають розповіді глибини. Знайдений у лісі кулон, трупи метеликів та випадкові зустрічі – все в містичному трилері має значення. Персонажі пов'язані на предметному рівні та місцем дії. У фільмі немає скримерів, проте від витівок долі та незворотності подій у якийсь момент стає не по собі.
В «Озері Каддо» кілька симпатичних та травмованих персонажів, з якими зникнення родичів зіграло злий жарт. Оговтатися від втрати так і не вдається. Фільм Джорда та Гелд навряд чи можна назвати оригінальним, проте підкуповує емоційна складова історії. Стрічка "Озеро Каддо" і точно продумана, і цікаво виглядає. Ш'ямалан може пишатися молодими талантами — виховав молодь, дивувати вміють.
