Англ.: gibberish; нім.: Gemurmel; ісп.: murmullo; франц.: grommelots.
Актор вдається до белькотіння, коли бурчить без слів, щоб справити враження,
ніби щось каже, або висловлюється смисловими інтонаціями. П’єсу “Чортихання”
Ґ.Бурде написав уявною мовою “белькотіння”. Д.Фо використовував белькотіння для зображення певної національності або соціальної групи. Белькотіння відштовхується від руйнування артикульованої мови для адекватного вписування у змішану систему, близьку до музики і водночас до мови жестів оповіді й вокального вираження.
