Фестиваль музики Бориса Лятошинського 2025. Пргорма та заходи
Фестиваль музики Бориса Лятошинського, заснований Національною філармонією України та Фундацією Лятошинського, відчиняє двері до Liatoshynsky Space 2025, в який ми радо запрошуємо.
2025 для української культури є роком відзначення 130-ліття від дня народження Бориса Лятошинського (1895–1968), чия творчість є невід’ємною унікальною частиною нашої класичної музики. Нині, коли Україна набуває суб’єктності у міжнародному культурному просторі, саме ім’я Лятошинського все більше привертає увагу, репрезентуючи виразну самобутність української музики ХХ століття. Його найпопулярніші твори, такі як симфонічна балада «Гражина», Третя симфонія, Слов’янський концерт, Український квінтет, все частіше потрапляють у концертні програми українських та міжнародних інституцій, виконавців, приватних ініціатив.
Головна мета цьогорічного Фестивалю музики Бориса Лятошинського полягає у посиленні уваги до спадку композитора, відкритті його нових смислових граней, акцентуванні на цілісному сприйнятті його різноманітного доробку. Адже саме живе звучання музики занурює в її простір і час, відкриваючи можливість разом мандрувати її емоційно-чуттєвими світами. Перебування у концертній залі створює відчуття спільноти, з якою прагнеться ділитися набутим досвідом слухання і розуміння. Тому для нас особливо важливо, що такі визначні композиції Лятошинського, серед яких Друга і Четверта симфонії, Український квінтет, Перша фортепіанна соната, Скрипкова соната, Слов’янський концерт відкриють світ Бориса Лятошинського значному колу людей, які цікавляться модерною українською культурою.
При зверненні до культурного спадку завжди постає питання його актуальності для нас і нашого часу. Життя і творчість Лятошинського, які припали на дві світові війни, більшовицький переворот, національно-визвольні змагання, період українського мистецького Ренесансу, сталінський терор, ставлять перед нами складні питання, відповіді на які шукаємо під час Великої війни, спрямованої на знищення українців як нації. Тому ще однією метою Фестивалю музики Бориса Лятошинського є осмислення тих концептів, які є надважливими для нашого самозбереження і подальшого розвитку, напрями якого створюємо саме ми і саме зараз.
Ключовими концептами Фестивалю, які маркують кожну з п’яти його подій, стали ПАМ’ЯТЬ, ІДЕНТИЧНОСТІ, ГЕНЕЗА, УСВІДОМЛЕНІСТЬ і ДІМ. Їхньому осягненню присвячено не лише спеціально підібрані програми кожного з концертів, але й передуючі ним дискусійні панелі за участі провідних інтелектуалів. Запропоновані обговорення дозволять включити класичну музику у значно ширший контекст становлення та розвитку української культури, продемонструвати її безпосередній зв’язок з тими політичними та естетичними питаннями, які наше суспільство розв’язує сьогодні.
Отже, Фестиваль музики Бориса Лятошинського запрошує всіх, кого цікавлять художні та інтелектуальні враження, гострі питання та пошук відповідей на них, відвідати події фестивальної програми.
Програма Фестивалю музики Бориса Лятошинського 2025 включає 5 подій, чотири з яких відбудуться у Національній філармонії України, а заключна – у Меморіальному кабінеті-музеї композитора, який знаходиться у будинку РОЛІТ.
ПРОГРАМА:
3 січня. Liatoshynsky Space. ПАМ’ЯТЬ. Камерна музика
День відкриття Фестивалю обрано не випадково. Саме 3 січня 1895 року народився Борис Лятошинський. Програма концерту, що її представлять виконавці Національного Будинку Музики, складається з творів, що прозвучали на ювілейному концерті композитора далекого 3 січня 1965 року. Цю програму дбайливо складав сам Лятошинський, включивши, мабуть, дорогі серцю твори. Вони нагадували йому про минуле: відчайдушні експерименти 1920-х – Скрипкова соната – і тугу за Києвом і Україною під час Другої світової війни – Український квінтет. Ця програма дає можливість поміркувати про концепт Пам’яті з різних ракурсів: особистісного (пам’ять людини, яка згадує своє минуле) та суспільного (наша пам’ять про минуле, що говорить до нас голосами тих, кого немає поруч).
Виконавці: NotaBene chamber group, Валентина Буграк, Тетяна Гомон.
Передуватиме концерту дискусія: Українська культура під час світової кризи: шляхи порятунку і самозбереження. У ній постануть найактуальніші питання розвитку та промоції української культури в нашій країні та за її межами, обговорюватимуться виклики, що стоять перед нами в умовах війни, та перспективи на період відновлення.
Спікери: перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко, композитор, генеральний директор Національної філармонії України Михайло Швед, директорка Мистецького Арсеналу Олеся Островська-Люта. Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.
5 січня. Liatoshynsky Space. ІДЕНТИЧНОСТІ. Симфонічна музика #1.
Радянський період України, в який припало жити і виживати Лятошинському, змушує замислитися над тим, ким вважали себе митці, які працювали в той час, з якими естетиками, політиками, ідеологіями вони себе ототожнювали. Чи ставили вони взагалі собі ці питання? Спробувати знайти відповіді ми намагаємося через програму, що включає в себе один з багатостраждальних творів Лятошинського – Другу симфонію, яка під час радянської ідеологічно-політичної кампанії 1948 року була вщент розкритикованою і забороненою до виконання. Чи міг у таких умовах Лятошинський ототожнювати себе з радянськими цінностями? Як противага Симфонії у цей вечір прозвучать Лірична поема пам’яті Рейнгольда Глієра (вчителя і друга Лятошинського на все життя) та Скрипковий концерт самого Глієра, що після його смерті був дописаний і оркестрований саме Лятошинським. Глієр, уродженець Києва й у 1914–20 роках директор Київської консерваторії, у своєму радянському житті стверджував себе як російський композитор. Чи відбився цей вплив на його учневі?
Твори прозвучать у виконанні симфонічного оркестру Національної філармонії України під орудою Наталії Стець, соліст Андрій Павлов.
У дискусії Радянське чи українське? Українське мистецтво радянського періоду експерти міркуватимуть над доцільністю постановки такого питання, над проблемами сприйняття нашої історії такою, якою вона була.
Спікери: композитор і музикознавець Олексій Войтенко, письменник і літературознавець Ростислав Семків. Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.
8 січня. Liatoshynsky Space. ГЕНЕЗА. Фортепіанна музика #1
Яке наше походження, хто ми, хто наші попередники? Ці питання можна ставити щодо нашої належності за народженням до певної національності, релігійної спільноти, географічної локальності, соціальної страти тощо. У випадку митців це питання має й інший аспект – творчий зв’язок зі школами, напрямками, вчителями. Серед предків Лятошинського були поляки. У 1950-х–60-х роках його зв’язки з Польщею зміцнювалися, можна згадати хоча б низку натхненних польським мистецтвом й історією творів: балада «Гражина», поема «На берегах Вісли», «Польська сюїта». Одним з улюблених авторів Лятошинського був Шопен. Саме твори цих двох композиторів виконуватиме у фортепіанному речиталі Максим Шадько. Поруч із драматичною сонатою сі-бемоль мінор Шопена прозвучить не менш драматична та експресивна Перша фортепіанна соната Лятошинського в обрамленні мініатюр, інспірованих шопенівською традицією.
Одначе творчість Лятошинського має багато різноманітних генез, які пов’язані як з романтичною епохою, так і з актуальною йому сучасністю – європейським модернізмом початку ХХ століття. У дискусії Підземні ріки майбутнього: українське мистецтво 1920-х йтиметься про тих, хто рухав українське мистецтво вперед, шукав нові сенси і новаційні форми.
Спікерки: композиторка Алла Загайкевич, мистецтвознавиця Тетяна Руденко, літературознавиця Ярина Цимбал. Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.
11 січня. Liatoshynsky Space. УСВІДОМЛЕНІСТЬ. Симфонічна музика #2
«Усе виявляється потрібним, усе необхідно і майже не залишається часу на найголовніше і найнеобхідніше... Майже ніколи працювати, сидячи за своїм столом» – жалівся Лятошинський у листі 1961 року. Робота за письмовим столом, написання музики – це усвідомленість себе в житті, яка керувала ним і давала сили працювати попри все. Попри побутові негаразди, попри хвороби, попри заборону музики до виконання 1948 року. Після чергової ідеологічної розправи 1951 року Лятошинський починає писати Фортепіанний концерт, Слов’янський, – щоб почуватися живим, він мав працювати. 1960-ті стають своєрідним підбиттям підсумків, узагальненням і усвідомленням себе. Так виникає Четверта симфонія, яка вся виростає з однієї теми – першої п’єси фортепіанного циклу 1920-х «Відображення».
Виконавці: Національний симфонічний оркестр України, художній керівник і головний диригент Володимир Сіренко, соліст Максим Шадько.
Мабуть немає українського композитора радянського періоду, у творчості якого не проявилися б зв’язки з російською культурою: чи у вигляді текстів для вокальних творів, чи у вигляді використання цитат з російських народних пісень. Не виключенням є й творчість Лятошинського. Тому дискусія, що передуватиме концерту, присвячена темі, яка обговорюється в українському суспільстві від самого початку повномасштабного вторгнення: Межа прийнятності: російська культура в сучасному українському просторі.
Спікери: журналіст і правозахисник Максим Буткевич, музикознавиця Анна Гадецька, філософ Вахтанг Кебуладзе, журналіст і медіаексперт Андрій Куликов. Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.
26 січня. Liatoshynsky Space. ДІМ. Фортепіанна музика #2
Що таке Дім? Для кожного з нас це поняття має різні межі і значення. Країна, в якій живемо, місто, вулиця або те місце, де збирається родина. У будь-якому випадку концепт Дому звертає нас до всього найбільш затишного й інтимного, до того простору, де нам спокійно і безпечно. Заключна фестивальна подія відбуватиметься у Меморіальному кабінеті-музеї Бориса Лятошинського, просторі приватної квартири композитора, в якій він мешкав від 1939 року до своєї смерті. Кабінет зберігається в тому вигляді, який він мав за життя Лятошинського. На глядачів чекатиме екскурсія будинком РОЛІТ, спілкування з інтелектуалом і піаністом Євгеном Громовим, занурення у фортепіанну музику Бориса Лятошинського та його учнів Валентина Сильвестрова і Віталія Годзяцького. Вхід на подію за спеціальними запрошеннями.
Медіа-партнери Фестивалю музики Бориса Лятошинського: Телеканали Еспресо, 1+1, Суспільне. Культура; Громадське радіо, Радіо Культура; Українська правда, Укрінформ, The Claquers
