Яна Шинкарук

Зимові дивовижі

Переливається у світлі ліхтаря, 
Неначе скарб, холодний білий сніг,
Неначе срібні й неозорії моря,
Собою вкрив мереживо доріг.

Пухкенький і кирпатий сніговик 
Очима-ґудзиками дивиться на світ,
До гомону людей він швидко звик,
Всміхаючись до них біля воріт.

Маленьке та пухнасте білченя
Стрибає срібною верхівкою лісів,
Тримаючи в руках тепле горня,
Дух-лісовик на гіллі тім присів. 

Далеке сонце розігнало хмари 
І під ногами хрумкотять сніжинки,
Увесь світ вбрався в кольорові барви,
Що, як коштовності, заховані в крижинки.





           

                         










                                    

Умови конкурсу «Веселі вірші про зиму»

Усі учасники конкурсу «Веселі вірші про зиму»: https://md-eksperiment.org/category/kulturna-krayina/veseli-virshi-pro-zymu

Читайте также


Выбор читателей
up