Наталія Шевель. Терпіння мерехтива стрічка
Історія з життя
Людське життя часто таке непередбачене. Так хотілося, щоби у ньому переважало тільки світло. Особливо, коли ти зовсім юна, то і життя жадаєш з яскравими барвами.
Кольорами веселки вигравало для Оленки життя. Юна, зовсім юна. До якої справи не візьметься,так у руках все і горить. І швидка, і працьовита. Тільки-но школу закінчила, відлунав випускний. Літо, тепло, благодать… Назавжди коричневу непомітну шкільну форму і оті фартушки, здебільшого чорного кольору, бо білий лише в святкові дні можна було вдягати, вже зняла. Замінили їх строкаті сукні. Звичайні, невибагливі, зручні. У Оленки є мрія. Хоче шити сукні, гарні, врочисті. Майже такі як на випускному в дівчат їхнього класу були. І повилися думки – мрії дівчини, ніби мерехтиві стрічки, тільки кольори замовляй. А Оленці так до вподоби ніжні відтінки жовтавого, рожевого, блакитного… і, звичайно, ж білого. Які тільки блузки витончені має. Білі, одна чистота…
Ще надзвичайно полюбляла Олена куховарити. Особливо, випікати тортики, пироги. Не було, певно, в її записнику, що постійно поповнювався, жодного рецепту, що не спробувала дівчина. А як любила створювати до їх креми, і не тільки білого кольору. Додавала сік зі свіжих ягід. Часто поверх крему були незвичайні ягідки з того ж таки зробленого власноруч крему. Ось така беручка та працьовита дівчина. Вся в роботі, ніколи й не відпочине тендітна, все в русі. Невдовзі – і заміж. Пішла жити до хати чоловіка. Жили з його батьками. Донечка з синочком народилися. Ростили дітей. Вже майже школу закінчують. Та несподівано Олена покидає Олександра. Стали разом з іншим жити, більш молодшим. Діти залишилися з батьком і бабою. Завзята Олена такі порядки навела в будинку нового чоловіка. Невдовзі й син народився. От тільки стала тепер жінка жити у новозбудованому будинку, ще й незакінченому, що до того будувала. Та й батьки допомагали. Щось тільки кохання померехтіло яскравою стрічкою та й зникло, лишивши Олені тільки терпіння. Новий обранець, просто, був не створений, як потім з’ясувалося для сімейного життя. І відповідальності ніякої. Підростав син, вже й школяр. І дім добудувала. Ще і біля двору невеличкий кіоск, де спочатку тільки хліб продавала, а потім й інші продукти, так необхідні людям. Сусідам полюбилася привітна продавчиня, що і пояснить, і порадить. Так Олена стала власником приватного магазину. Навідували матір і двоє старших дітей. Подорослішали, певно, материне життя зрозуміли. А як створили власні сім’ї, то тепер часті гості у матері. Олена дбає і про них, і про онуків. Вже і найменший син студент. А замість кіоска з’явився просторий магазин з всіма зручностями, який швидко збудували поряд з ним. Як же інакше, турбується про нього файна господиня. Життя мерехтить щодень новими стрічками. Жінка з радістю піклується не тільки про своїх дітей, а й односельців. Запримітив метку, працьовиту господиню вже немолодий чоловік, майже її ровесник. Одинокий. То й стали жити разом. Життя стало вигравати іншими барвами – барвами любові та тепла.
Невблаганна доля підготувала Олені, так, як і всім українцям, нові несподівані випробування, одного ранку порушивши мирне життя людей. Прийшла біда з північної сторони. Вибухи, плач, зневіра. Магазини зачинені, буханця хліба немає де купити. А як дозволили через тиждень на декілька годин відкрити, то Олена продавала хліб з самісінького ранку. Михайло, її чоловік, сам вирушав до пекарні, що в райцентрі, і привозив селянам хліб. Навіть, у центрі села магазини не працювали, а Олена з Михайлом не залишили людей без шматка хліба. Жителі села надзвичайно вдячні були за турботу і людяність, що себе не шкодуючи, дбали про хліб насущний для людей. Тож тепер життєва стрічка Оленки пломеніє любов’ю до людей, отією багатогранною безкорисливістю і турботою про ближнього, пройнятою співчуттям, милосердям і добром щирого серця звичайної сільської жінки.
Сьогодні терпіння мерехтива стрічка, на жаль, тільки з потьмянілими від горя кольорами, але, особливим, є колір пшеничного лану, символом якого є хліб, такий звича йний і жаданий у кожній оселі. А також колір небесної блакиті, яка теж не є безхмарною. Ми так бажаємо чистого і мирного неба.
