Почесний гітарист Техасу, любитель капелюхів і вкрай скупий режисер - Роберт Родрігес. За свою кар'єру Родрігес встиг стати одним із найкращих друзів Квентіна Тарантіно та Френка Міллера, навчити сотню-другу людиней знімати кіно в умовах мінімального бюджету і, звичайно, залишити значний слід на кінематографічному ландшафті. Зібрали список із п'яти чудових робіт Родрігеса та п'яти жахливих, адже саме на контрасті найкраще можна розглянути фігуру режисера.
5 фільмів, за які ми полюбили Роберта Родрігеса
Музикант / El Mariachi
Режисерському дебюту Роберта Родрігеса нещодавно виповнилося 30 років. З неовестерна про невдачливого гітариста, знятого за 7000 доларів, розпочалася кар'єра Родрігеса та знаменита «мексиканська трилогія». "Музикант" - проста, але вивірена історія про звичайного гітариста (Карлос Галлардо), якого поплічники наркобарона вважають за найманого вбивцю Азула (Рейнол Мартінес). А все тому, що і музикант, і кілер носять із собою кофр для гітари, лише Азул, на відміну від безіменного героя Галлардо, зберігає всередині зброю. Весь фільм — клубок невірних трактувань і трагічних помилок, які зрештою призводять до кривавої розв'язки та вимученої перемоги, але якою ціною?
Від заходу до світанку / From Dusk Till Dawn
Мабуть, «Від заходу до світанку» можна назвати найвідомішим фільмом Роберта Родрігеса. Кримінальні брати Сет (Джордж Клуні) та Річі (Квентін Тарантіно) Гекко на всіх парах мчать до Мексики. За плечима бандитів втеча з в'язниці, пограбування банку та кілька кривавих убивств. На кордоні точно чекає ФБР і поліція, тому брати зупиняють будинок на колесах і беруть у заручники сім'ю пастора, що розчарувався у вірі (Гарві Кейтель). Остання зупинка перед свободою - моторошний цілодобовий стрип-бар. За дверима сумнівного закладу — знаменитий танець Сальми Гаєк зі змією, вампіри та кругообіг нестримного насильства. У «Від заходу до світанку» є все, за що ми любимо у Родрігеса: хльосткі діалоги, ріки крові, молодецький екшен та атмосфера кіно категорії B.
Факультет / The Faculty
Наступний шедевр Роберта Родрігеса з 90-х – це яскравий коктейль із «Клубу Сніданок» та «Вторгнення викрадачів тіл». Сюжет «Факультету» будується навколо шаблонної групи школярів: хулігана (Джош Гартнетт) та ботана (Елайджа Вуд), спортсмена (Шон Гетосі) та красуні (Джордана Брюстер), готичної тихоні (Клеа Дюваль) та чарівної новенької (Лора). Шаблони руйнуються, коли персонажів зводить разом небезпека зараження інопланетним організмом, що прагне отримати контроль над усіма людьми в окрузі. У «Факультеті» Родрігес разом зі сценаристом Кевіном Вільямсоном беруть формулу підліткових комедій Джона Г'юза, додають позаземну загрозу, і на виході глядачі отримують один із комедійних сай-фай-хорорів 90-х.
Місто гріхів / Sin City
Родрігес давно мріяв перенести на екран графічні романи Френка Міллера і в середині нульових нарешті отримав такий шанс. «Місто гріхів» навіть зараз вражає унікальним візуальним виконанням. Декілька новел, поєднаних спільним місцем дії (тим самим містом, де вічно йде дощ, чоловіки мовчать і курять, а всі жінки красиві і підступні), виглядають як сторінки коміксу: чорно-білі кадри з яскравими акцентами на очах героїв, кривавих бризках і спалахах пострілів.
У фільмі зібралися головні зірки свого часу: Брюс Вілліс, Джош Гартнетт, Джессіка Альба, Клайв Оуен, Міккі Рурк та багато інших. Через дев'ять років «Місто гріхів» отримав сіквел, але, при збереженні візуального стилю, виглядає він напрочуд блідо.
Аліта: Бойовий ангел / Alita: Battle Angel
Екранізація однойменної манги - на даний момент остання справді великобюджетна робота Роберта Родрігеса. Про розробку проекту оголосили ще 2003-го, але продюсером виступав Джеймс Кемерон, а всі його сили йшли на «Аватар», тому зйомки вдалося розпочати лише 2016-го.
У далекому майбутньому на розореній війною Землі залишки людства зібралися у Нижньому місті — царстві бідності та криміналу. Над ними ширяє Залем — місце для еліти, звідки періодично скидають металобрухт та сміття. У цьому смітті доктор Дайсон Ідо (Крістоф Вальц) знаходить останки дівчини-кіборга (Роза Салазар), перезбирає її в майстерні та дає ім'я Аліта. Аліта має відновити втрачені спогади, завести друзів і ворогів і зрозуміти, чому вона впала з небес у цей проклятий світ. Вражаюча графіка, бойові сцени та дивовижний дизайн персонажів в «Аліті» є сусідами зі слабким сценарієм і загальною зім'ятістю: далася взнаки спроба запхати весь обсяг першоджерела в один фільм. Але все ж таки Родрігес вистраждав «Аліту» з такою завзятістю і любов'ю, що картина переглядається на одному диханні і недоліки зовсім не псують враження. І, навіть незважаючи на середні касові збори, мільйони фанатів у всьому світі чекають на сіквел і прагнуть бачити в режисерському кріслі саме Роберта Родрігеса.
5 фільмів Роберта Родрігеса, які хочеться забути
Діти шпигунів 3D: Кінець гри / Spy Kids 3: Game Over
Франшиза «Діти шпигунів» напрочуд живуча і успішна у фінансовому плані, а третя ще й примудрилася зібрати найбільшу касу за всю серію. Але все-таки "Діти шпигунів 3" неймовірно важко дивитися. Чи то справа в жахливому сценарії, який закидає шпигунське сімейство Кортес в дивний віртуальний світ, чи то в багатьох копіях головного лиходія у виконанні Сильвестра Сталлоне (дивитися на його посередню гру вже випробування, а тут Сталлоне більше, ніж у всіх його фільмах, разом узятих), чи сам по собі повноцінний 3D-формат у 2003-му був надто новаторським. Але факт залишається фактом: "Діти шпигунів 3" - приклад жахливого фільму з величезними касовими зборами.
Пригоди Шаркбоя та Лави / The Adventures of Sharkboy and Lavagirl 3-D
«Пригоди Шаркбоя та Лави» — занурення у світ фантазій одночасно 10-річного Макса (Кейден Бойд) і дорослого Роберта Родрігеса, який увірував у цифрове кіно. Фільм про пригоди вигаданих самотньою дитиною супергероїв здебільшого знятий на тлі зеленого екрану, у візуальні ефекти Родрігес влив купу грошей, але все одно не зміг досягти потрібного результату. «Шаркбой та Лава» стали жертвою захоплення режисера 3D-фільмами, але, на відміну від «Дітей шпигунів», не знайшли підтримки серед фанатів дивного дитячого кіно: стрічка з тріском провалилася у прокаті.
Мачете / Machete
«Мачете» виріс із жартівливого трейлера до подвійного проекту Тарантіно та Родрігеса «Грайндхаус». І можна подумати, що це гімн другосортним бойовикам 90-х, але перше враження оманливе. Побитий сюжет про підставу і наступну відплату намагається тягнути на харизмі головний мексиканець Голлівуду Денні Трехо, але виходить вкрай незрозуміло і натужно. Родрігес, звичайно, зібрав друзів і від душі повеселився на зйомках — іноді такі капусники справді вдаються. Однак у випадку з «Мачете» акторський склад виглядає стомлено, ефекти зовсім не навмисне дешеві, а сюжет викликає позіхання.
Ми можемо бути героями / We Can Be Heroes
На початку 20-х Родрігес вдало дістався до Netflix — сучасного аналога відеосалонів. Першим плодом співпраці режисера та стрімінгового сервісу стала дитяча супергероїка «Ми можемо бути героями», такий твір на тему «Як я бачу "Людей Ікс"». До міста, де живе головна героїня Міссі Морено (Яя Госселін), прибувають прибульці та викрадають усіх супергероїв. На плечі дівчинки та її друзів лягає тягар порятунку батьків від загарбників. Супердіти вчаться розуміти одне одного, працювати спільно та контролювати свої здібності. Дія «Ми можемо бути героями» розгортається в одному всесвіті з «Дітьми шпигунів» та «Пригодами Шаркбоя та Лави», тому глядач зможе побачити ставших старшими персонажів звідти. «Ми можемо бути героями» не назвеш жахливим фільмом, швидше за все дуже лінивим, нудним і зовсім не винахідливим. Не рятують навіть старання Педро Паскаля та Бойда Голбрука.
Гіпнотик / Hypnotic
"Гарні художники копіюють, великі художники крадуть", - згадав Пікассо Роберт Родрігес і вкрав для свого останнього фільму приблизно все. Незважаючи на те, що сценарій «Гіпнотика» чекав на екранізацію більше 20 років, у фантастичному трилері успадкували всі більш-менш значущі режисери сай-фаю. Детектив, який втратив дочку, Денні Рурк (Бен Аффлек) стикається із загадковою організацією, яка контролює людей за допомогою гіпнозу. Рурк якимось чином не піддається гіпнозу, тому жадібно хапається за нову справу, тим більше виявляється, що вона пов'язана зі зникненням його дочки. Неживий виріб Родрігеса вже увігнав своїх творців у мінус, зібрав найневтішніші відгуки критиків і, ймовірно, став нижчою точкою у фільмографії режисера. Втім, для Роберта Родрігеса це ніяка не проблема, він уже щосили зайнятий наступною частиною «Дітей шпигунів», і сподіватимемося, що далі справи у Роберта підуть у гору.
