Як група науковців навчила мільйон користувачів YouTube захищати себе від дезінформації

Автори: Джон Розенбек, постдокторський дослідник психології в Кембриджському університеті; Сандер ван дер Лінден, професор соціальної психології Кембриджського університету; Стефан Левандовський, завідувач кафедри когнітивної психології Бристольського університету.

Від пандемії COVID-19 до війни в Україні дезінформація поширюється по всьому світу. Багато інструментів розроблено, щоб допомогти людям помітити фейки. Проблема більшості з них полягає в тому, що їх важко реалізувати в масштабі.

Але, можливо, ми знайшли рішення. У нашому новому дослідженні ми розробили та перевірили п’ять коротких відеороликів, які застерігають глядачів, щоб захистити їх від оманливих і маніпулятивних методів, які часто використовуються в Інтернеті для введення людей в оману. Наше дослідження є найбільшим у своєму роді та першим, у якому випробувано такий вид втручання на YouTube. Відеоролики показали п’яти мільйонам людей, з яких один мільйон переглянули їх.

Ми виявили, що ці відео допомагають людям виявляти дезінформацію не тільки під час контрольованих експериментів, але й у реальному світі. Перегляд одного з наших відео через рекламу на YouTube покращив здатність користувачів розпізнавати дезінформацію.

На відміну від застереження, спростовування (або перевірка фактів) дезінформації має кілька недоліків. Часто важко встановити, що є правдою. Такі перевірки також часто не досягають людей, які, швидше за все, повірять у дезінформацію, і переконати людей перевіряти факти може бути складно, особливо якщо люди мають сильну політичну ідентичність.

Дослідження показують, що публікація перевірки фактів в Інтернеті не повністю усуває наслідки дезінформації – це явище відоме як ефект постійного впливу. Дослідники все ще намагаються знайти рішення, яке могло б швидко охопити мільйони людей.

Велика ідея

Теорія щеплення – це уявлення про те, що ви можете створити психологічний опір спробам маніпулювати вами, подібно до того, як медична вакцина – це ослаблена версія збудника, що спонукає вашу імунну систему виробляти антитіла. Поширення застережень здебільшого базується на цій теорії.

Більшість моделей зосереджено на протидії окремим прикладам дезінформації, таким як пости про зміну клімату. Однак останніми роками науковці, включно з нами, досліджували способи навчити людей помічати методи і тропи, які лежать в основі більшої частини дезінформації, яку ми бачимо в Інтернеті. До таких методів маніпулювання належать використання емоційної мови, щоб викликати обурення та страх, або пошук винних серед людей та груп, які майже не мають впливу на ситуацію.

Онлайн-ігри, такі як Cranky Uncle («Дивакуватий дядько») та Bad News («Погані новини»), були одними з перших спроб використати метод застереження. Цей підхід має кілька переваг. Вам не потрібно виступати в ролі арбітра правди, бо вам не потрібно перевіряти факти конкретних тверджень, які ви бачите в Інтернеті. Це дозволяє обійти емоційні дискусії щодо довіри до джерел інформації. І, мабуть, найголовніше, вам не потрібно знати, яка дезінформація стане вірусною.

Масштабований підхід

Але не в кожного є час або мотивація грати в гру, тому ми працювали разом з Jigsaw (дослідницьким підрозділом Google) над рішенням, щоб охопити більше таких людей. Наша команда розробила п’ять застережних відеороликів, кожне з яких тривало менше двох хвилин, щоб навчити глядачів не піддаватися методам маніпулювання та не робити логічних помилок. У рамках проєкту ми запустили веб-сайт, де люди можуть переглядати та завантажувати ці відео.

Спочатку ми перевірили їх вплив у лабораторії. Ми провели шість експериментів (загалом близько 6400 учасників), під час яких люди переглянули одне з наших відео або непов’язане контрольне відео про вплив заморожування на їжу. Згодом, протягом 24 годин після перегляду відео, їх попросили оцінити серію (неопублікованих) прикладів вмісту соціальних мереж, які використовували або не використовували методи дезінформації. Ми з’ясували, що люди, які бачили наші застережні відеозаписи, були значно менш вразливі до маніпуляцій, ніж учасники контрольної групи.

Але результати лабораторних досліджень не обов’язково втілюються в реальному світі. Тому ми також провели “польове” дослідження на YouTube, другому за відвідуваністю веб-сайті у світі (належить Google), щоб перевірити ефективність відео-втручань там.

Для цього досліду ми зосередились на американських користувачах YouTube, яким більше 18 років та які раніше переглядали політичний контент на платформі. Ми провели рекламну кампанію з двома нашими відео, показавши їх близько одному мільйону користувачів YouTube. Далі ми використали інструмент Brand Lift від YouTube, щоб попросити людей, які переглянули відеоролик із застереженням, відповісти на одне запитання з кількома варіантами відповіді. Запитання оцінювало їх здатність ідентифікувати маніпулятивний прийом у заголовку новини. У нас також була контрольна група, яка відповіла на те ж саме запитання, але яка не бачила застережного відео. Ми виявили, що група, яка дивилася відео із застереженням, на 5-10% краще, ніж контрольна група, правильно ідентифікувала дезінформацію, що свідчить про те, що такий підхід покращує стійкість навіть у такому відволікаючому середовищі, як YouTube.

Наші відео коштуватимуть менше 4 пенсів за перегляд (це покриє комісію за рекламу на YouTube). За результатами цього дослідження Google збирається запустити рекламну кампанію з використанням подібних відео у вересні 2022 року. Цю кампанію буде проведено в Польщі та Чехії для протидії дезінформації про біженців у контексті російсько-української війни.

Коли ви намагаєтеся розвинути стійкість, корисно уникати занадто прямолінійних вказівок людям, у що їм вірити, бо це може спровокувати щось, що у психології називається реактивним опором. Реактивний опір означає, що люди відчувають, що їхня свобода приймати рішення знаходиться під загрозою. Як наслідок, вони відмовляються змінювати свою думку та відкидають нову інформацію. Теорія щеплення полягає в наданні людям можливості приймати самостійні рішення про те, у що вірити.

Часом поширення теорій змови та неправдивої інформації в Інтернеті загрожує вийти з-під будь-якого контролю. Але наше дослідження показує, що можна змінити ситуацію. Чим більше платформи соціальних медіа співпрацюватимуть разом із незалежними вченими для розробки, тестування та впровадження масштабованих, заснованих на фактах рішень, тим більше у нас шансів виробити імунітет у суспільства проти натиску дезінформації.

Стаття вперше була опублікована англійською мовою під назвою «YouTube: how a team of scientists worked to inoculate a million users against misinformation» в журналі «The Conversation» 24 серпня 2022 р.

Переклали Олександра Гринчук, Ян Додатко і Владислав Полігас.