Бронзова гармата «Лев» Івана Мазепи: артефакт українського гетьманства у московському Кремлі
У самому серці московського Кремля, біля будівлі Арсеналу, височіє бронзовий символ історії – гармата з назвою "Лев". Ії походження та історична цінність тісно пов'язані з Україною. Відлита у 1705 році в Глухові коштом видатного українського гетьмана Івана Мазепи, вона має важливе значення для культурної спадщини України. На стволі та лафеті цієї старовинної української гармати, яка виставлена в ролі одного з російських військових трофеїв, зображено герб українського гетьмана Івана Мазепи. І це можна побачити в самому серці росії, в московському Кремлі.
Художнє лиття гармат за часів Івана Мазепи
З другої половини XVII століття розвиток української ливарної справи переживав значний підйом, особливо на теренах Лівобережної України. Міста, містечка, монастирі та навіть старшинські садиби володіли своєю артилерією, яка переважно складалася з трофейних польських зразків. Однак, починаючи з 1670-х років, з'являється новий - "український" - напрям у виробництві артилерійського озброєння.
Масштабний розвиток "артилерійського бароко" на теренах Лівобережної України досягнув свого піку на початку XVIII століття, завдячуючи насамперед видатній особистості гетьмана Івана Мазепи. Цей період характеризувався не лише збільшенням обсягів виробництва артилерійного озброєння, але й його високим мистецьким рівнем. Гарматні стволи Лівобережної України виділялися вищим художнім рівнем, багатим орнаментом, виразним рельєфом, привабливою епіграфікою, гармонійними пропорціями та витонченими формами. Це стало своєрідною візитівкою творчості майстрів того часу. Місцеві умільці лили для гетьманських військ чудові гармати, які не лише не поступалися, а часто й перевершували польські та московські зразки.
Однією з найбільш помітних особливостей козацьких гармат часів гетьмана Івана Мазепи стало активне застосування козацької символіки на стволах. Зображення гербів на гарматах було репрезентацією особи, яка є замовником цього виробу, а отже, відігравало важливу роль у збереженні національної самосвідомості. Прикладом цього може бути гармата Івана Мазепи, виставлена в московському Кремлі (більш відома як "гармата Мазепи"). Вона є втіленням цієї ідеї.
Сам гетьман Іван Мазепа звертався до глухівської гарматної майстерні. Його замовлення мали вищий пріоритет, найбільші, найкраще оздоблені гармати, які він замовляв, ставали невід'ємною частиною його власної слави. Хоча ці гармати також додавалися до арсеналу Генеральної артилерії, вони служили найкращим втіленям визнання та уваги до особистості гетьмана. Тому на всіх відомих гарматних стволах головного калібру Генеральної артилерії були присвяти гетьману Івану Мазепі та його гербом.
Після подій 1708-1709 років з України було вивезено не лише Генеральну артилерію, а й більшість сотенної. Частину гарматного парку великого калібру було знищено прямо у Батурині. Після штурму Запорозької Січі 14 травня 1709 року всю артилерію запорозьких козаків було конфісковано.
Символіка й особливості "Мазепиної гармати"
Автор «Мазепиної гармати», український ливарник із Глухова Карпо Балашевич, зробив її у 1705 році. Він належав до відомої у той час Глухівської ливарної школи, мав у місті власний ливарний двір та отримував замовлення на військову артилерію.
Сама гармата має велику історичну та художню цінність. Автор рясно оздобив її бароковими орнаментами та геральдичними знаками гетьмана, що свідчить про високий рівень художньої майстерності відомого українського майстра з Глухова.
У середній частині ствола над дельфінами розміщений картуш з чистим гербовим щитом. Під картушем напис: «FIERI FECIT OTTO FRIDERIKUS OE KONIGSEGG MAIOR ARTILERIAE». Нижче дельфінів відлито в картуші герб Івана Мазепи, оточений буквами «А.Е.Г.І.М.В.Ц.Б.З.», які позначають початкові літери слів його повного титулу. Під гербом напис: «ЗА ДЕРЖАВЫ ГОСУДАРЯ ЦАРЯ И ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ПЕТРА АЛЕКСЕЕВИЧА ВСЕЯ ВЕЛИКИЯ И МАЛЫЯ И БeЛИЯ РОСИИ САМОДЕРЖЦА СТАРАНИЄМЪ ЖЕ И КОШТОМЪ ЯСНЕВЕЛМОЖНІЄ ЕГО МИЛОСТИ ПАНА ИОАНА МАЗЕПИ ГЕТМАНА ВОЙСКА ЕГО ЦАРСКОГО ПРЕСВЕТЛОГО ВЕЛИЧЕСТВА ЗАПОРОЖСКОГО ВІЛИТА СИЯ АРМАТА В ГЛУХОВИ РОКУ 1705 МІСЯЦЯ
АПРИЛЯ 18».
Гармата мала калібр 125 мм, вага 3 тис. кг, загальна довжина ствола сягала 3 890 мм. Вона була розташована на декоративному чавунному лафеті, виконаному в 1835 році. Отже, другий герб гетьмана Мазепи, той, що на лафеті, зробили вже московські майстри за царювання імператора Миколи І. Цікаво зауважити, що в той час, коли російські священники проклинали Мазепу анафемою, кремлівські майстри зберегли пам'ять про нього, відтворивши його герб на гетьманській зброї.
Деякі дослідники стверджують, що протягом століть ця гармата стояла в Кремлі... зарядженою. Через традиційну російську недбалість її ніхто не перевірив. Гармату розрядили лише у 1979 році.
Культурна спадщина та національна ідентичність
"Мазепина гармата" – лише один із багатьох прикладів культурної спадщини, яка має важливе значення для національної ідентичності України. Відлита у Глухові в 1705 році, ця бронзова гармата стала особливим символом історії України та її гетьмана Івана Мазепи і нагадує нам про важливість збереження та вивчення культурної спадщини.
За допомогою високого мистецтва та творчого підходу таких майстрів, як Карпо Балашевич, українські гармати стали не лише засобом оборони, а й виразником національної самосвідомості й ідентичності. Їхні зображення та орнаментика віддзеркалювали національні символи та були пов'язані з історичними подіями, що робить ці артефакти не лише зброєю, але й частиною національної спадщини України.
Зазначимо, що за часів перебування України у складі російської імперії та срср відбулося привласнення великого масиву українських культурних цінностей та атрибутів державності. Це стосується артефактів князівської епохи, козацьких клейнодів, прапорів УНР та багатьох інших. Очевидно, ця практика мала на меті позбавити Україну її власної історії та культурної спадщини. Отже, давно вже настав час повернути всі цінності законному власнику – українському народу!
