Наталка Доляк. Конкурс драбблів
Вічний презент
Учителька початкових класів поспіхом приклеїла маленьку карточку з каліграфічним підписом від руки “З вдячністю” на загорнуту у яскравий папір коробку цукерок, подарованих їй нещодавно мамою учня-шибеника. Йшла до гінеколога (не гоже потикатися до лікарів з порожніми руками).
Невдовзі коробка цукерок з упізнаваним почерком на карточці повернулась до вчительки. “Це вам”, — пробелькотів тато першої відмінниці, дивлячись у широко розплющені очі вчительки.
Звивистий шлях подарунка:
гінеколог — медсестрі;
медсестра — спеціалісту по субсидіях;
спеціаліст — домашній робітниці;
робітниця — дочці;
дочка — коханцю, батькові першої відмінниці.
“От і добре. Менше витрачатись”, — мовила вчителька, збираючись зранку в облвно й кладучи “вічний” презент до сумки.
