Погоріла Каріна. Конкурс драбблів
Мій Бог
Знову двійка Марку? Здається твій Бог узяв вихідний! Не потрібен ти йому! - з усмішкою каже Петр.
Я мовчки дивлюсь на свої подерті руки і не можу повірити що це все що є після падіння з даху.
- Ти знов без обіду? Щось твоя матуся почала забувати про тебе як і твій Бог. - продовжував передражнювати Петр.
Я мовчки дивився у вікно на кульгавого пса який дуже радо ласував моїм обідом.
- Цього разу Марку замість тебе на Олімпіаду поїде Петр - відрізав вчитель.
Я посміхнувся. З'явився час провести останні дні життя бабусі поруч. Дякую мій Бог.