Гунствіна Дар’я. Конкурс драбблів
Дівчина – мутант метушилась кімнатою у спробі позбутися мук. Що робити? Чекати на смерть. У лабораторії тільки це й залишалось.
Він підняв очі на камеру, шибки запітніли через перепади температур. Усередині пекельно спекотно, а зовні – холодно, адже в цій зоні завжди низькі температури. Здавалося, скло ось-ось лусне. Він протер його долонею й побачив дівчину, неприродньо зігнуту в спині. Вона лежала на підлозі й відчайдушно кричала, хапаючи ротом повітря. Очі палали безумством, тіло пульсувало, погрожуючи розірватися. Погляди зустрілися. Її очі світилися людяністю, але руки тремтіли від жаху. Це зробив він, йому це сподобалось…
Як би Джисон не хотів, він копія батька-садиста.
