Медвєдь Вікторія. Конкурс драбблів
Пузатий Будда
Євпаторія, 2007.
Ми з мамою живемо в хатинці біля моря. Без інтернету, але пляжем в пʼяти хвилинах.
Йдемо по вулиці. На маминому животі сміється пляма від дині. Зупиняємося біля сувенірного кіоску: мама побачила бога Хотея, який виконує бажання.
– Усе виконає?
– Угу, – ліниво мугикає розпечений сонцем продавець, – потріть його сто разів об живіт.
– Отак?
Пляма від дині на маминій футболці мружиться, коли пузатий Будда робить по ній магічні кола.
Пирскає продавець, регочу я.
– Не по своєму – по животу Хотея!
– Треба одразу казати! – бажання спозоритися збулося найпершим.
На пляжі гріють животи тисячі пузатих будд, а в маминій руці пітніє від сорому Хотей.
