Ігор Антонюк

Посланець

Неймовірно, але вранці всі зникли.

Батьки. Сестра. Навіть Гермес не подавав голосу.

Нараз нахлинуло відчуття тривоги. Неспокою.

Він оббігав усі кімнати. Пошукав під ліжками. На горищі – теж нікого. Тоді хлопчина зважився вийти надвір.

Вулиця пустувала. Ніяких авто. Сусідів.

Скрипнула гойдалка. Малий побачив незнайомку.

— А де всі?

— Вони прийдуть, пізніше.

— А мій пес?

— Вибач, йому тут не...

Позаду почулося гавкання.

— Неможливо! – прошепотіла незнайомка.

Незабаром підбіг собака. Він лизнув господареві руку.

— Передай, що я сумую.

— Нам час іти, – крижана рука обхопила малого. – Пора!

Собака дивилася, як обоє зникають.

***

Жінка не повірила: він повернувся.

— Як він там?

Собака тихо завив. Жінка заридала.

Умови участі у конкурсі драбблів

Read also


Editor's choice
up