Сєдова Олександра. Конкурс драбблів
Спогад
Була холодна весна. Маленька білочка, пробігаючи по гілці з горішком, перечепилась, і горішок полетів униз. Заплакала вона гіркими слізьми, бо не було що їсти, і ні з чим повернулася додому.
Минув час. Білочка стала дорослою та вже мала власну сім’ю. Улітку її діточки бігали по подвір’ю та знайшли горішок. Прийшла мама до білченят і спитала:
- Де це ви знайшли його?
- Він лежав прямо під гілкою, засипаний пилюгою.
Білочка взяла до рук горішок і поринула в спогади про ті сумні часи. Вона була вдячна за це діткам. Тепер на згадку про голод лишився тільки горішок.
