Давіде Фасіелло та його новий сингл Frammento Effimero: інтерв'ю з музикантом

"Frammento Effimero": мить краси в музиці Давіде Фасієлло

Давіде Фасієлло своєю музикою продовжує полонити слухачів, занурюючи їх у світ глибоких емоцій та філософських роздумів. Його нова композиція "Frammento Effimero" досліджує тендітність краси та силу почуттів через магію фортепіано. Сьогодні ми поговоримо з ним про творчий шлях, яким він пройшов, створюючи цей твір, про його значення та про те, що привело його до цього моменту.

"Уламок Вічності" - це назва вашого останнього проєкту. Чому ви обрали саме цю назву і що вона для вас означає?

"Frammento Effimero" - це назва, яка втілює все, що для мене означає музика: здатність вловити миті неземної краси і зробити їх вічними, хоча б на мить прослуховування. Ідея "уламку" нагадує щось крихке, ніжне, майже невагоме, а слово "вічність" підкреслює його безмежну цінність.

Ця композиція народилася з бажання дослідити красу миттєвого, тих моментів, які (хоча й швидкоплинні) здатні залишити глибокий слід у нашій душі. Назва також відображає мій підхід до композиції: я намагаюся зафіксувати емоції, спогади та відчуття, які інакше могли б розчинитися в невпинному потоці часу.

Я сподіваюся, що слухачі, почувши "Frammento Effimero", зможуть не тільки відчути тендітність краси, але й навчитися цінувати миті, які роблять наше життя особливим.

Ефемерна краса – це, мабуть, головна тема вашої музики. Як вам вдається передати такі абстрактні поняття за допомогою звуків і мелодій?

Передавати ефемерну красу через музику – це гратися з емоціями та відчуттями. Меланхолійні тони, згасаючі мелодії, ніжні інструменти, як-от фортепіано чи флейта, та нерівномірні ритми допомагають передати відчуття минущості. Це про те, щоб вловити миттєвості та перетворити їх на звуки, які торкаються душі слухача. Музика – завдяки своїй абстрактності – ідеально підходить для вираження того, що неможливо висловити словами.

Якою була головна ідея для "Frammento Effimero"? Це ваш особистий досвід чи загальнолюдське явище?

Головна ідея для "Frammento Effimero" виникла з поєднання мого особистого досвіду та загальнолюдського досвіду. Це спроба відобразити ті миті, що минають, але залишають глибокий слід у нашій душі, наприклад захід сонця, погляд чи відчуття, що занадто швидко зникає. Це особисте, оскільки відображає пережиті емоції, але водночас і загальнолюдське, адже кожен із нас розуміє цінність того, що є тимчасовим, але надзвичайно інтенсивним.

Фортепіано – це серце твоєї музики. Як ви описуєте зв’язок між вами і вашим інструментом? Розкажіть про своє перше знайомство з фортепіано.

Фортепіано для мене – це більше, ніж просто інструмент; це продовження моєї душі. Коли я сідаю за клавіші, я відчуваю, що це найприродніший спосіб виразити те, що приховано в глибині моєї душі. Мій зв’язок з фортепіано дуже особистий і глибокий, майже як зі старим другом, який розуміє мене без слів.

Я почав грати на фортепіано відносно пізно, приблизно в 17 років. До того музика мене дуже приваблювала, але я не міг знайти себе в жодному інструменті.

Коли я вперше торкнувся клавіш, це було як відкриття нового світу. Я знайшов мову, якою міг виразити все, що хотів.

Цей зв’язок з часом став ще міцнішим, і сьогодні, коли я пишу музику або граю, я відчуваю, що фортепіано – це не просто інструмент, а місток до мого внутрішнього світу, який дозволяє мені спілкуватися з іншими людьми на більш глибокому рівні.

Якби ви могли описати "Frammento Effimero" трьома прикметниками, якими б вони були і чому?

Якби я мав описати "Frammento Effimero" трьома словами, я б сказав:

Інтимний: тому що цей твір народився з внутрішньої подорожі, з роздумів про швидкоплинність певних моментів життя. Це вікно в мою найщирішу емоційність, якою я хочу поділитися з тими, хто слухає.

Ніжний: завдяки своїй здатності вловити красу і крихкість миттєвого. Кожна нота створена для того, щоб викликати тонкі відчуття, ніби мелодія – це шовкова нитка, що переплітає емоції.

Універсальний: незважаючи на те, що це особистий твір, він говорить про те, що стосується кожного з нас: про цінність моментів, які (хоч і миттєві) здатні залишити слід у наших життях. Це запрошення помітити красу, яка часто ховається в повсякденній метушні.

Ваш твір відзначається динамічними контрастами та сильними емоціями. Яке відчуття він повинен виклакати у слухачів, на вашу думку?

За допомогою "Frammento Effimero" я прагну перенести слухачів в емоційну подорож, яка чергує моменти спокійної задуми з вибухами енергії. Динамічні контрасти в творі – це мій спосіб зобразити складність життя: ніжність і вразливість моментів самоаналізу поруч із силою та інтенсивністю емоцій, які нас захоплюють.

Я хотів би, щоб слухачі відчули себе зануреними в ці нюанси, сприймаючи кожну ноту як відображення власного досвіду. Я сподіваюся, що твір викличе глибокий зв’язок, відчуття присутності, ніби кожен слухач знайде в цій динаміці власну історію краси, крихкості та внутрішньої сили.

Озираючись на вашу кар’єру, який був найважливіший момент або моменти, яким ви найбільше пишалися як митець?

Озирнувшись на свою кар’єру, я можу виділити кілька особливо значущих моментів, які принесли мені найбільшу гордість як митцеві. Кожен із них мав глибокий вплив на мій творчий шлях.

Одним із найемоційніших моментів було грати на площах і бачити, як люди зупиняються, щоб послухати мою музику. Прямий контакт з аудиторією у відкритому та спонтанному просторі зробив цей досвід неймовірно унікальним та значущим.

Водночас робота саунд-дизайнером для режисерів дозволила мені досліджувати нові художні виміри, поєднуючи музику з візуальною розповіддю. Кожен проєкт навчав мене чомусь новому про силу музики у підтримці та збагаченні наративу. Це був важливий крок для розширення моєї творчості та участі у проєктах, які виходять за межі простого прослуховування музики.

Усі ці моменти є невід’ємною частиною мого творчого шляху і дали мені глибоке задоволення від того, що моя музика може мати відчутний і особистий вплив як під час живих виступів, так і в контексті кіно.

Україна має багату музичну традицію та глибоку пристрасть до фортепіано. Як ви сприймаєте зв'язок між вашою музикою та українською аудиторією?

Дійсно, Україна має неймовірно багату музичну традицію та глибоку любов до фортепіано, що робить її аудиторію особливо чутливою до емоційної та задумливої музики. Для мене зв’язок з українською аудиторією є чимось значущим, особливо з огляду на трагічну ситуацію, в якій перебуває країна.

Два роки тому, на початку війни, я написав твір під назвою "A Few Minutes Before" для збору коштів на користь Українського Червоного Хреста. Цей твір народився з моменту роздумів і болю, і я відчував, що через музику можу зробити хоча б невеликий внесок у такий темний час. Музика має унікальну здатність говорити без слів, об’єднувати людей навіть у найскладніших обставинах.

Також у своєму творі "Frammento Effimero" я сподіваюся достукатися до української аудиторії, створити відчуття емоційної близькості, ніби ми, хоч і на відстані, можемо поділитися миттю ніжної краси посеред труднощів. Моя музика намагається охопити крихкість людського існування, і я вірю, що українська аудиторія може впізнати в ній стійку й універсальну силу.

Поза світом музики хто такий Давиде Фасієлло? Що вас надихає у повсякденному житті, крім музики?

Поза музикою намагаюся жити в гармонії між роздумами та діями, шукаючи натхнення в кожному аспекті повсякденного життя. Природа, наприклад, має на мене великий вплив: я люблю гуляти на свіжому повітрі та спостерігати за деталями, які часто залишаються непоміченими. Кожна пора року, кожна зміна світла нагадує мені про непостійність всього сущого, а це відображається і в моїй музиці. Крім того, я дуже допитливий і люблю відкривати для себе нові горизонти не лише в музиці, а й у літературі, кіно та спілкуванні з людьми. Історії життя, досвід інших людей надихають мене дивитися на світ з різних точок зору і залишатися відкритим для особистісного та творчого зростання. Я вірю, що мистецтво загалом (і музика зокрема) є вираженням того, що відбувається всередині нас, але водночас і відображенням того, що нас оточує.

"Frammento Effimero" – це святкування теперішнього моменту. Який найважливіший меседж ви хочете передати через цей твір?

Найважливіший меседж, який хочу передати через "Frammento Effimero", – це важливість жити теперішнім моментом, цінувати красу всього тимчасового та минущого. Часто ми занурюємося в шалений ритм життя і забуваємо, що кожна мить має свою цінність, навіть якщо вона коротка.

Цим твором я хочу запросити слухача зупинитися, дихати і замислитися над крихкістю та минущістю кожного досвіду.

У своїй музиці я намагаюся виразити красу, яка криється в дрібницях, у моментах, які ми схильні сприймати як належне.

"Frammento Effimero" – це своєрідна данина цим швидкоплинним митям, які, хоча й є тимчасовими, можуть мати глибокий вплив на наше життя, якщо ми навчимося зупинятися і цінувати їх. Через музику я сподіваюсь, що слухач зможе знову відкрити для себе цінність сьогодення і побачити красу, яка прихована в найпростіших і найніжніших моментах життя.