Москалець Світлана

Новорічна казка

У лісовій хатинці, 
По вулиці Садовій.
Де Сонечко ласкаве 
Сміється у віконце.
Жила сім’я Зайчаток:
Татусь, матуся, два синочка, 
 Найменша з них красуня - дочка.

Одного разу в новорічну ніч, 
Татусь гостинчик дітлахам приніс. 
Пакунок був великий
 Не можна підійняти.                                            
Зайча гризьнуло той пакунок,
І почало кричати:
« Ой, мамо, мамо, подивись,
В коробці звір сидить якийсь!»

Вусатий, очі світяться, 
Ще й трішечки шипить.
Татусь, татусь, боюсь його,
Чому цей звір , скажи, не спить?

« Не треба нам страхіття це!,-
Промовила  матуся.
« Віднеси його в сарай,
Там його і залишай!

А ми будемо з дітками
Ялинку прикрашати.
Бо через годину
Новорічне свято».

Не встиг ще тато Заєць 
Пакунок підійняти.
Як звідти показалось                                      
Пухнасте лапеня.
І вилізло з пакунку
Біленьке Котеня.

Дали ім’я йому  Сніжок.
Підскочив вмить він до діток,
І до ялиночки гілок.
Засвітились вогники 
На деревці.
Принесла мама Зайчиха
Морозива у відерці.

Кульки, іграшки, цукерки
Блищать на ялинці.
Під ялинкою Зайченята
Смакують гостинці.

Вже дванадцята година, 
В хатинці пахне смачно.
Зайчиха-мама спекла «Морквяний пиріг».
А на вулиці кружляє
Білий і лапатий
Новорічний сніг.

Тепло, затишно в оселі.
Зайченята-малюки 
Грайливі та веселі. 
Стежинки ковдрою встилає
Сріблястий чудо-сніг.
З Новим роком він вітає
Звіряток лісових.










                                    

Умови конкурсу «Веселі вірші про зиму»

Усі учасники конкурсу «Веселі вірші про зиму»: https://md-eksperiment.org/category/kulturna-krayina/veseli-virshi-pro-zymu

Read also


Readers' choice
up