Вікторія Юрковська

Справжнісінький сніг

Маленький хлопчина
Біля віконця
Дививсь десь похмуро
Хоча було сонце.

Він снігу чекав
І також санчата,
Ковзани, сніжколіп,
Сусідські дівчата.

Усі зачекались,
А снігу нема.
Така от вродилась,
Цьогорічна зима.

Мама дивилась
На похмурого сина,
Головою хитала:
-    «Бідолашна дитина!»

Вночі заморозила
Кольорового льоду,
Зробила сніжки
З поролону і фольги.

Взяла конфеті,
Штучного снігу.
Хоч якось розрадить
Бідолашну дитину.

А з ранку синочок
І декілька друзів
Грались в сніжки,
Стрибали в калюжі.

Снігу геть не було
Ні сніжинки
Але мама наробила
Розваг для дитинки.

Цілий день діти
На сонці гуляли
В штучні сніжки
Веселі, цікаві.

Синочок зморений пізно прийшов
Випив какао, до вікна підійшов
Очі розширились – за вікном диво!
Сніг порошив, вкривав усе білим!

А зранку усі, що чекали зими:
Нові рукавички і ковзани,
Санчата, дівчата і сніжколіп
Нарешті гуляли в справжнісінький сніг.





           

                         










                                    

Умови конкурсу «Веселі вірші про зиму»

Усі учасники конкурсу «Веселі вірші про зиму»: https://md-eksperiment.org/category/kulturna-krayina/veseli-virshi-pro-zymu

Read also


Readers' choice
up