Ігор Коваленко

Щойно зорями небо укрилось,
Місяць вповні над містом повис,
Малюки, що за день натомились,
По домівках усі розійшлись.

То ж наразі в дворі залишився
Лупоокий, як сич, Сніговик.
Він самотньо до тину тулився
І всміхнутись сердега не міг.

Не тому, що і морозно, й сніжно,
Й звечоріло надворі умить,
А тому, що малята усмішку
Вдень не встигли йому приліпить.







           

                         










                                    

Умови конкурсу «Веселі вірші про зиму»

Усі учасники конкурсу «Веселі вірші про зиму»: https://md-eksperiment.org/category/kulturna-krayina/veseli-virshi-pro-zymu

Read also


Readers' choice
up