Якименко Олена. Веселі вірші про зиму
Величезна історія про ведмедя Зігу
На галявинці у лісі,
Серед трав, дерев, птахів,
Жив маленький та смішнючий,
Сіромаха заєць Бів.
А далеко за рікою,
У глиб`ині, між дерев,
Заховався від вовчиська,
Уявіть, поважний лев.
Все ж історія про Зігу,
Що просив багато снігу,
Бо ведмедю треба спати,
Не на сонці засмагати.
І тому великий Зігу,
Вийшов зі свого барлігу,
Завітати до сусіда
Й не прогавити обіда.
Запитав ведмедько Зігу,
Чом немає в лісі снігу?
Як же зимушку призвати,
Щоб скоріш лягати спати.
Але жоден, навіть Бів,
Дільного не говорив.
Дуже Зігу зажурився,
Бо без зимоньки лишився.
І побрів назад до дому,
Відчуваючи утому.
Але Зігу ще не знав,
Міцно міцно Зігу спав.
Попід вікнами сама,
Сипле снігом все зима.
Умови конкурсу «Веселі вірші про зиму»
Усі учасники конкурсу «Веселі вірші про зиму»: https://md-eksperiment.org/category/kulturna-krayina/veseli-virshi-pro-zymu
