Гетьман Петро Сагайдачний та облога Єлецької фортеці у 1618 році

20 липня 1618 року стало датою важливої події в історії українського козацтва - облоги та взяття Єлецької фортеці козацьким військом на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним під час його походу на москву. Це визначальна подія, яка відзначилася мужністю та рішучістю українських козаків, ще більше відтінила військовий талант козацького гетьмана.

Передумови облоги

На початку XVII століття Україна перебувала під пануванням Річі Посполитої та польських магнатів. За цей період відбувалися численні сутички з московськими військами через прагнення Річі Посполитої розширити свої кордони за рахунок сусідніх земель. Король Сигізмунд ІІІ мріяв завоювати москву та заволодіти престолом Івана Грозного. У 1618 році він організував сміливий похід у саме серце московського царства, щоб захистити свої права на московський престол. Коли було досягнуто столиці, через брак коштів його військо повернулося додому. Король залишився зі жменькою вірних жовнірів на ворожій території.

Щоб врятувати короля від неминучої загибелі, польський уряд звернувся по допомогу до Петра Сагайдачного. Йому було надано право на формування власної армії, що мала вирушити на допомогу королю. Петро Сагайдачний як гетьман запорозького війська вже мав досвід військових операцій. Провівши легальну мобілізацію, Сагайдачний вирушив у похід.

Похід на москву

Влітку 1618 року гетьман Петро Сагайдачний на чолі 20-тисячної армії вирушив у похід з метою зміцнити свою позицію як глави українського козацтва. Його армія, в якій були не тільки козаки, але й інші союзники, рушила на північ з наміром з’єднатися з армією королевича Владислава та взяти москву. Набагато швидше за рух козацьких загонів поширювалися серед московитів неймовірні панічні чутки про козаків, що "як змії і люті вовки" нищать населення захоплених міст, вбивають священників, спалюють монастирі та церкви.

Облога та штурм Єлецької фортеці

Військо Петра Сагайдачного наблизилося до міста Єлець 16 липня. Однак Єлецька фортеця була добре укріпленою і вважалася однією з найпотужніших в усій південній московії першої треті 17 століття. Її гарнізон налічував близько 2000 досвідченого московського війська. Напередодні козацького виступу до фортеці підійшла суттєва військова допомога з 5000 воїнів.

Облога тривала декілька днів і була надзвичайно напруженою. Петро Сагайдачний проявив себе як відмінний стратег і лідер, знаючи, як мобілізувати своїх людей для досягнення перемоги. Козаки облаштували свій табір над берегами річок Єлець та Лунка. Підготовка до штурму тривала декілька днів. Козаки побудували тури - дерев’яні пересувні башти, які мали підвести до стін фортеці. Гарнізон намагався завадити цьому, роблячи вилазки. Під час однієї з таких вилазок московити потрапили в пастку, яку влаштували запорожці, і зазнали великих втрат.

Проти ночі 20 липня козацьке військо оточило Єлецьку фортецю з усіх сторін. Штурм Новосільських і Лівенських воріт тривав всю ніч, протягом якої московити відбили три штурми. Насвітанку (несподівано для захисників фортеці) козацькі підрозділи вдарили з північного сходу, з боку гори Аргамак. Запеклий бій за Аргамацькі ворота тривав до середини дня і попри завзятий опір московитів запорожці вдерлися в середину укріплень.

Московські воєводи Андрій Полєв і Іван Хрущов намагалися організувати оборону в середині міста - на підступах до цитаделі, проте під натиском козаків оборонці не втрималися і почали втікати. Запорожці притисли їх до річки і московити почали кидатися у воду, щоб врятуватися. Їх виловлювали та брали в полон. Так полонили воєводу Андрія Полєва та царського піддячого С. Бредіхіна.

Кілька сотень оборонців на чолі з воєводою Іваном Хрущовим відступили до цитаделі. Звідти до Сагайдачного була направлена делегація з єлецьких священників з пропозицією не палити місто та не вбивати його мешканців. За це було обіцяно викуп - у Єльці саме перебувало посольство із москви до кримського хана, що везло данину у розмірі 8467 рублів золотом і сріблом. Гетьман пристав на такі умови капітуляції. У полон потрапили воєводи, а також царські дипломати М. Челюсткін та С. Хрущов. Козацьке військо продовжило свій шлях назустріч польським військам з метою захоплення москви.

Наслідки

Облога Єлецької фортеці показала силу та рішучість українських козаків та їхнього гетьмана Петра Сагайдачного. Ця облога стала частиною стратегії гетьмана Петра Сагайдачного з демонстрацією сили перед московськими та польськими владами. Після облоги Єлецької фортеці Петро Сагайдачний продовжив свій похід на москву, але цей похід не призвів до повного завоювання столиці московського царства. Проте він відзначився військовими успіхами та сприяв підняттю авторитету українських козаків у регіоні.

На закінчення варто зауважити, що облога Єлецької фортеці стала лише одним етапом у складному та багатогранному історичному процесі. Українські козаки продовжували свою боротьбу за свободу та незалежність протягом наступних століть, і облога Єлецької фортеці входила в цю велику та важливу мозаїку.

Сьогодні облога Єлецької фортеці залишається важливим епізодом військової історії України, який підкреслює мужність, національну свідомість і волю українського народу. Ця подія нагадує нам про важливість захищати свою незалежність.