Володимир Шеврон "Спроста про культурне..."
|
(Боря Розеткин)
Коли люди говорять про культурне життя то вони або керуються міфами, або…все просто – все правда. Те саме стосується і статей на тему, літвечорів та більшості презентацій-читань, так-звані «Вечери любви», коли все однаке і пафосне. Що являють собою творчі імена наших країв? Хто туди відноситься, кого можна віднести? Відповідь вичерпно проста. Піар. Кого б ми не назвали, про кого б не думали та не обговорювали, але всі творчі одиниці впираються в одну дилему – фінанси. Є фінансування – є розмова і результати (само собою визнання, неважливо яких барв). Кожен молодий поет «працює» в напрямі, який сам собі визначає, набуваючи літературного досвіду. Говорю це тому, бо хочу нагадати про важливість ВМІТИ ВЧИТИСЯ і СЛУХАТИ. Як важливо стерпіти критику і залишитися в гармонії і в рівновазі! Зберігати мир і пам’ятати про все! Тоді починається зростання. Добре що кожен автор неповторний. Погано, коли він творить для себе. Погано, що ті, хто певним способом дістав бабки, починають задавати моду і відверто своє бачення сучасної творчості. Погано, коли ці автори стають попсовими, дешевими, відвертими хуліганами (в літературно-моральному значенні). Непогано, коли всі інші – усвідомлюють ці речі і цінять життя та можливості і…людей. Чудово, коли люди, слухаючи цих сучасних не-попсових поетів (в основному, бо ж слухати Куркова про його домашніх Хом’ячків чи С. Жадана про «Країну без кокаїну» чи О. Ушкалова про Жаданізм в його книжці – мені, ну точно не хочеться, так само і БІЛЬШОСТІ (БІЛЬШОСТІ!!!) не хочеться і тупо – нудно. Адже ми ОТО все описане чули. Добре, коли пересічним людям близькі теми, які ми описуємо у віршах/творах, які присвячуємо різним людям, які пізніш – будуть багато разів перечитувати один вірш, розуміти і відкривати нові його сенси та глибини, по-суті, читаючи себе. З повагою ШЕВРОН Володимир! 04.08.12
|
