Інтернет перерозподілив ролі у світі наукової літератури

Інтернет перерозподілив ролі у світі наукової літератури

На вибір видання для наукових статей великий вплив робить так званий імпакт-фактор (ІФ) який являє собою чисельний показник вагомості того чи іншого журналу.

Фактично ІФ є відношенням кількості цитувань за певний рік статей, що вийшли в журналі за два попередніх роки, до кількості цих статей.

ІФ був розроблений в 1960-х роках американським ученим Юджином Гарфілдом (Eugene Garfield). Спочатку цей показник був необхідний бібліотекам, для того щоб вибрати, на які журнали підписуватися.

Але з часом, він став визначати значимість наукових досліджень і, як наслідок, ставлення до них у науковому співтоваристві. Відповідно до ІФ оцінюють рівень видання, якість статей, опублікованих у ньому, дають фінансову підтримку дослідникам, приймають працівників на роботу і багато іншого.

Однак багато експертів критикують цей показник. Наприклад, велика неточність в його розрахунку з'являється через врахування всіх цитованих документів, які виходять в тому чи іншому виданні. А саме, відбувається переоцінка значущості журналу - за рахунок того, що він публікує листи редактора або новини науки, що характерно для таких гігантів, як Science і Nature.

Також піддаються критиці і терміни, взяті для розрахунку ІФ: враховуються цитування тільки за два роки з моменту виходу публікації. Фахівці відзначають, що в одних областях поширення знань відбувається значно швидше, ніж в інших. Це унеможливлює отримання однакових ІФ для рівних за значимістю журналів, наприклад, в області інженерних і біомедичних наук.

Для визначення адекватності використання імпакт-фактору в сучасній науковій літературі канадські вчені з університету Монреаля (Université de Montréal) і університету Квебека в Монреалі (UQAM) провели масштабне дослідження.

Фахівці вивчили більш ніж 820 000 000 посилань на 25 мільйонів статей, які побачили світ між 1902 і 2009 роками.

Для кожного проаналізованого року дослідники оцінювали пропорції частоти цитування статей за два роки після виходу публікації та ІФ відповідного журналу. Виявилося, що більшість співвідношень сильно змінилося. З 1902 по 1990 рік всі основні наукові досягнення публікувалися в самих котируємих з точки зору ІФ журналах. Але в наші дні ситуація кардинально змінилася.

Виявилося, що найпрестижніші видання, що рецензуються, такі як Cell, Nature, Science і Journal of the American Medical Association (JAMA) втрачають пріоритет серед учених.

"У 1990 році 45% статей з 5% найбільш цитованих у всьому світі були опубліковані в 5% журналів з найбільш високим ІФ. А в 2009 році цей показник склав лише 36%, - розповідає один з авторів роботи, Вінсент Ларівьер (Vincent Larivière) . - Це означає, що найбільш цитовані статті публікуються в основному в журналах з більш низьким ІФ".

Зниження популярності журналів з найбільшим ІФ почалося на початку 90-х років, саме в цей час починається стрімке зростання інтересу наукової спільноти до Інтернету.

Раніше єдиним місцем, де можна було ознайомитися з останніми досягненнями науки, були бібліотеки, які здебільшого розташовували журналами з високим імпакт-фактором.

Тепер же з появою таких пошукових сервісів, як Google Scholar, будь-який бажаючий отримав доступ до наукових праць, незалежно від того в якому виданні вони опубліковані.

У підсумку дослідження показує, що імпакт-фактор в наш час вже не годиться для оцінки значущості досліджень. Для цієї мети набагато краще підходить такий простий показник, як безпосередня кількість цитувань матеріалу. Точність даної оцінки буде обумовлена незалежністю від сформованої ієрархії наукових журналів.

У наш час також змінилася і динаміка використання наукових робіт. Завдяки розвитку Інтернету доступ до знань став простіше, і загальна кількість цитувань різко підскочила.

"Що ж залишається на частку наукових видань? - Запитує Ларівьер. - Тільки одне: експертна оцінка".

Читайте также


Выбор редакции
up