Оксана Нестеренко - ​Кав'ярня, джаз

Кав'ярня, джаз
і в голові павутина.
Довірливе серце
Стало розбите...

Втрачений оптимізм,зневіра,
Несвідомо відкинута в кут
Любов до ближнього
Загублена віра....

Я не п'ю
Ні кави, ні чаю, тихо сиджу...
Я як сова ночі не сплю, страждаю:
Вдень на ліжку в сон поринаю

Парадокс, будучи тут
Хтось щасливий сміється
А там у кутку плач.....
Червоного кольору очі затерті і.....

І Де тут? На планеті щастя знайти?
Легкого якогось життя?
Ніде! Коли втрачена у свідомості сутність буття
Ніяк... просто ніяк...

Без бажання змінити себе.
Завжди, Кожен раз несвідомо - падіння,
Удар. Розбита душа...
Яка не вмирає... Зализує рани, і знову в політ...

А далі, ви знаєте
Клята кав'ярня
І нічого не п`ю....
Тихо, в кутку, від усіх....