Ключ до збагачення: «Найбагатша людина у Вавилоні»
Джордж С. Клейсон “Самий багатий человек в Вавилоне”, “Рипол классик”, Москва 2002.
Закони, згідно з яких ми можемо жити в достатку всім відомі, але не кожен з нас їх використовує. А тим більше не так багато людей стають багатими. Але гроші люблять тих, хто розуміє прості закони їх накопичування.
Про те, як жити в достатку розповідає Джордж Клейсон у книзі “Найбагатша людина у Вавилоні”. Сьогодні гроші підпорядковуються тим самим законам, які керували світом ще у стародавньому Вавилоні 6000 років тому.
Ця книга не претендує бути історичною, бо в основу ліг памфлет Джорджа Клейсона “Багач із Вавилону”. Наприклад у стародавні часи не було аналогічного нам слова “бізнес”, яке по інерції вжив автор. Але по вмінню розповідати історії автор є талантом. Тому це краще назвати “Вавилонськими притчами”, які написані на основі реального історичного матеріалу.
Цим багачем із Вавилону є Аркад, який розповідає про 7 правил збагачення, яким навчає цілий Вавилон по наказу царя.
- Почни відкладати гроші. Лише частина нашого доходу дійсно є належить нам. В тому плані, що ми маємо оплачувати за квартплату, можемо мати борги перед іншими людьми, витрати на робочі матеріали, їжу та одяг, домашній комфорт тощо. Тому виходить, що ми платимо всім, окрім себе. Отож варто відкладати гроші. Саме вони можуть допомогти купити потрібні речі, які допоможуть збільшити дохід або вкласти їх у справу, яка призведе до подальшого фінансового зросту.
- Контролюй свої витрати.
- Створи джерело накопичення.
- Зберігай дохід, щоб не втратити.
- Май своє житло.
- Забезпеч себе доходом на майбутнє.
- Вдосконалюй вміння працювати.
Якщо є борги, то від них варто не тікати, а старатися по можливості якнайшвидше виплатити. Такий підхід допоможе не лише позбутися грошей в мінус, але матиме вплив на особистий статус, як надійної людини.
Є багато спокус використати гроші не по призначенню. У кожної людини бажань більше, ніж вона може їх задовільнити. Навіть багатий Аркад не міг повністю мати все, що хоче. Він не мав змогу повернути фізичну силу, яка раніше у нього була. І почав мати обмеження у виборі їжі, як і у виборі розваг та задоволень. Наші бажання ростуть, як бур’яни у полі. Бажань у нас багато, а задовільнити ми не можемо всі бажання.
Колись осел був транспортним засобом. Не було сенсу його навантажувати тільки коштовностями, бо без основних речей, як їжа, напої та одяг далеко не поїдеш. Так само і кожен з нас, щоб накопичувати власний капітал краще хай не “навантажує” себе зайвими витратами.
Бути багатим або принаймні забезпеченим не означає мати гроші та зберігати, щоб не витрачати. Накопичувати гроші заради самих грошей абсурдно. Їх варто вкладати у корисні справи, які допоможуть помножувати заробіток. Одним з варіантів є вкладати в активний заробіток. Ще кращим варіантом є пасивний вид заробітку, який може стати основнішим від основної роботи. Але без першого немає другого.
Це означає не просто, що я можу зберігати гроші та їх не втрачати. Є ширше розуміння зберігання грошових накопичень – вкладувати у вигідні справи, які примножать гроші. Ні в якому разі не можна позичати гроші тим людям, які не готові їх повертати. Навіть якщо це кращі друзі або родичі, то гроші які можуть піти на дохід найважливіші та недоторкані. Тому не треба розкодуватися з грошима, позичаючи неблагонадійним прохачам.
Не випадково у Вавилоні були такі великі стіни, які зберігали однаково все, що мали не лише привілейовані верстви населення, а навіть раби, які мали змогу навіть мати власний будинок та господарство. Зберігай гроші не лише від друзів, але також ворогів та катаклізмів.
Краще мати свій дім, ніж жити в чужому. Дім інших господарів це зайві витрати. А щоб мати свій, то варто над цим працювати. І це не з розряду фантастики. Хоча на мою думку автор “Вавилонських притч” тут дещо узагальнює, бо в кожного квартирне питання має індивідуальні особливості. Потенційно дійсно не кожен це може зробити, але що до цього варто прагнути, то тут однозначно згідний з автором.
Збільшувати кількість доходу варто з орієнтиром на майбутнє. Варто планувати свої інвестиції так, щоби вони були прибуткові на довгі роки та щоб їхніми плодами можна було скористатися в старості.
Лише той хто працює має змогу накопичувати гроші та примножувати доходи. В стародавні часи у Вавилоні раб міг стати поважною людиною, а його господар за борги потрапити до рабства. На думку автора цієї книги той раб, який працював мав змогу вибратися з рабства. З історичної точки зору це узагальнення, але тут не про це. Наприклад в наш час людина, яка втікає від боргів, а не старається з ними розплатитися потрапляє до сучасного рабства кредиторів. Можна так все життя розплачуватися, але бути залежним. Ігри в азартні ігри на гроші нічим не відрізняються від стародавніх, бо той, хто потрапив в ігрову залежність, стає рабом по виплаті грошей. І таких форм залежності зараз море.
Не всі у наш час можуть стати рабами залежності по виплатам грошей, але “золото працює на повну силу на мудрого господаря, який вигідно вкладує його у справи”, які здатні збільшити дохід. Також “золото” потребує захисту, а в цьому можуть допомогти обережність та рекомендації мудрих людей, які вміють жити в достатку. Накопичений капітал працює лише в тій сфері, у якій людина компетентна. А влізати у різні авантюри взагалі не варто. Треба бути 100% впевнениним, що цей вклад принесе дохід.
Чому найбагатша людина Вавилону? Так Джордж Клейсон назвав книгу тому, що в цьому місті почала діяти перша економіка світу. Це величне місто збудоване в бідній долині річки Євфрат. Навколо якої, ще до того ж не нічого побудовано. Там не можна було знайти лісі, корисні копалини, а й навіть каміння, яке можна використати для будівництва. Вавилон мав серед власних ресурсів лише природний грунт та воду в річці. Коли будували це місто, то будівничі виконали складну задачу – змогли направити воду ріки по каналам, а для цього побудували дамби. Багато інформації про “велике місто” збереглося на глиняних табличках, які дійшли до наших днів.
Вавилона вже немає, але економічні закони накопичування грошей актуальні дотепер.
