Чому небо блакитне?

Питання з питань, найкрутіше напевно тільки - про сенс життя. До речі, на нього у вчених є кілька відповідей. Або що таке кохання? Тут теж є варіанти. Але найчастіше, англомовний гугл чує улюблене питання дитинства, якого дорослі соромливо та дуже старанно уникають, бо просто не знають, що відповісти.

Чому небо блакитне?

Небо блакитне і на це є три причини: сонячне світло, частинки в атмосфері та природа людини. Але почнімо із взаємодії частинок у небі. Йдеться не про пил чи крапельки води, якими часом, помилково пояснюють колір неба. Аж ніяк ні. А річ у дрібних частинках нашої атмосфери, завдяки яким небо здається блакитним. Тут маються на увазі, молекули самого повітря, в основному, кисню та азоту, О2 і N2. Цих молекул в атмосфері Землі страшенно багато і вони дуже-дуже маленькі, навіть менші за довжину видимої нам світлової хвилі. У цьому і полягає вся справа. Видиме для нашого зору світло складається з визначеного набору, тобто спектру хвиль різної довжини. Найдовші з них знаходяться біля червоної границі спектру, а найкоротші біля синього чи фіолетового і через те, що хвилі синьої частини спектру коротші, вони найчастіше зіштовхуються з маленькими молекулами кисню та азоту та при зіштовхуванні розлітаються в сторони. Цей ефект відомий як розсіювання Релея або релеєвське розсіювання, оскільки вперше було описане Джоном Вільямом Стреттом, третім бароном Релеєм. У 1871 році він математично довів, що хвилі синьої частини спектру розсіяні в атмосфері у 16 разів більше, аніж хвилі червоної. Але світлові хвилі фіолетового ще коротші і вони розсіюються ще сильніше.

Чому ж небо не фіолетове?

І ось тут людський фактор вступає в силу. Наші очі найбільш чітко сприймають середину світлового спектру. Відповідно, блакитний помітити нам простіше. Тому, не дивлячись на те, що фіолетові хвилі розсіюються всюди як шалені, наше око сприймає їх гірше, ніж сині. З тієї ж причини фіолетова смуга веселки видима гірше за інші.

Але в природі також існують істоти, які здатні розпізнавати всю ультрафіолетову частину спектру. Наприклад, медоносні бджоли та деякі птахи. Можливо, їм подобається жовтий, а можливо й так, що вони і небо бачать зовсім по-іншому?