03.06.2020
Дмитро Павличко
eye 835

Моя земля

Дмитро Павличко. Твори. Моя земля

Моя земля була тверда, немов бетон,
Коли хотів її порізати тевтон.

Моя земля була м’яка, як медяник,
Коли до неї мій отець в неволі ник.

Моя земля була слизька, неначе лід,
Коли ходив по ній багатий дармоїд.

Моя земля була легка, як змах крила,
Коли по ній моя матуся з поля йшла.

Моя земля була шорстка, немов кора,
Коли здихала в ній фашистська машкара.

Моя земля була пухка, як лист купав,
Коли на неї брат розстріляний упав.

Я молодий, але до щастя йшов здаля,
Мені свою снагу дала моя земля.

Вона не тільки кров, вона — мої слова,
Мій біль, мої думки, моя любов жива.

На неї схожим став я всім єством своїм,
І атомний мене не переколе грім.

Я з неї народивсь і нею стану знов,
Та дух мій збереже її жива любов.

1961

Читайте также


Выбор читателей
up