Замирення зі світом – осінь!..
Замирення зі світом – осінь!
Вернувсь до себе літній день.
Ні слова більш. Бажань і квіту досить.
Спинився сум – серед ясних пустель.
Спинивсь Дніпро. Вода важка, мовчлива.
Незрушна тиш, замислена блакить.
Пробути тут – між тишею і плином.
Дістатись дня, торкнутися руки!