І птах, і дерево, і вітер...
І птах, і дерево, і вітер —
посеред світу — їх гніздо! —
спинились тут, схилили крила-віття,
їх слова-тиші не сягне ніхто!
Вони ж не тут! Вони згадали літо...
Така прозора неба оболонь!
І птах, і дерево, і вітер —
під сонцем стишили крило.