Назве себе тиша і сонце...
Назве себе тиша і сонце,
засвітиться далеч і сум.
В білій недільній сорочці
хмари зажур несуть.
Спинилися хмари: білість!
Простір! Сльоза! Чистота!
В далечі, повній Неділі, —
забутий всіма вівтар.
