Світло сльози. Я проник у твоє золоте повносвіття...
Світло сльози. Я проник у твоє золоте повносвіття,
твою тишу, твій дім — у твій ліс.
Серед степу, Дніпра! Серед розповні літа —
я в небачену далеч проріс.
Я проник у твій день — тут стоять твої води.
Скільки тиші високих глибин!
Тут спинились літа — твоїх сонячних лодій,
Тут спинився твій плин.
Я проліг у глибінь, де руда криворізька,
Де на тверді віків — кристалічний щит.
Де спочило навік незвойоване військо,
де свій меч харалужний тримає скит.
Я проник, як вода, до твого потойбіччя.
Кожне слово тут золотом литим дзвенить.
Співу Життя хвилі зустрічні... —
Так квітує і повниться мить!