Травневий дощ
Травневий дощ збудив ліси і трави,
Сади й чагарники, серця співців
Крилатих і слова людей ясних,—
І все те зацвіло й зазеленіло!
Та потрапляли ще йому на очі
То всохле дерево, то мертвий дух
Людини спідленої, й через ті
Прояви почувався він нещасним.
Дощ плакав, та недовго: «Хай згорить
Те, що не воскресає від вологи!» —
Пішли в роботу стрільна блискавок.
І не одна суха смерека впала,
А ті, з громовідводами на душах
Трухлявих, усміхаються й живуть.
1979
