Як допомогти пораненому: перша допомога при вогнестрільному пораненні

У центрі міста десятки поранених та вбитих із вогнепальної зброї. За такого поранення важлива кожна секунда часу. Медики дають поради, яку допомогу варто надавати потерпілому при кровотечі з рани. Прочитайте уважно, можливо, це врятує комусь життя.

Але не забувайте про власну безпеку, упевніться, що в даний момент немає загрози вашому життю, бо інакше і ви потребуватимете допомоги.

Як зупинити кровотечу

За будь-якого пошкодження шкірних покривів завданням номер один є зупинка кровотечі. Ви не маєте права переміщати людину не зупинивши кровотечу. При зупинці кровотечі на етапі невідкладної допомоги не має жодного значення зовнішній вигляд, причина виникнення, розташування та розмір рани, а також колір крові та інтенсивність кровотечі. Якою б не була кровотеча, правила її зупинки завжди однакові!

Правило перше: використовуйте рукавички, в ідеалі спеціальні медичні, але можна будь-які гумові чи навіть шкіряні (у крайньому випадку - навіть одноразовий пакет підійде).

Правило друге: постраждалий повинен знаходитися в такому положенні, щоб рана була вищою за рівень серця (при пораненні руки - підніміть її; при пораненні ноги - покладіть постраждалого на спину і підніміть пошкоджену ногу; при пораненні тулуба покладіть так, щоб постраждалий бік був зверху).

Правило третє (найголовніше): Для зупинки будь-якої кровотечі рану треба притиснути.

Увага! Якщо із рани стирчить предмет, який наніс шкоду, у данному випадку, якщо куля залишилася у тілі потерпілого ні за яких умов не виймайте її самотужки. Такі маніпуляції має право проводити лише досвідчений медик в ідеалі у операційній залі.

Як притискати рану для зупинки кровотечі?

Тиск на рану має бути інтенсивним – інтенсивним настільки, щоб кровотеча припинилася. Навіть якщо вам не вдасться повністю зупинити кровотечу, ви майже завжди зможете зменшити швидкість крововтрати і дочекатися допомоги. Для тиску на рану можна використовувати руки (пальці) рятувальника, руки (пальці) потерпілого – за тієї очевидної умови, що постраждалий розуміє, чого ви від нього хочете (що треба зробити) і зробити це він може.

Якщо час (вираженість кровотечі) дозволяє, то завжди краще використовувати тканини, що є під рукою (частини одягу, носові хустки, рушники, простирадла тощо) — будь-яка тканина, що знаходиться між раною і рукою, дозволяє зробити тиск на рану більш рівномірним і ефективним . Чим обширніша рана і інтенсивніша кровотеча, тим актуальніше це становище.

Розмір шматка тканини, яким ви притискаєте рану, повинен бути більшим за розмір рани. В ідеалі для притиснення рани використовуються стерильні тканини - бинти, марлеві серветки. Якщо рана глибока, то проводиться її тампонада - порожнина рани щільно заповнюється тканиною, а тканина вже затискається рукою (рис. 1). Навіть, якщо постраждалий буде дуже страшно кричати, чи обзивати вас не звертайте уваги. Памятайте - ви зараз рятуєте йому життя, а він терпить нестримний біль!

При інтенсивній кровотечі чистота матеріалу, яким ви притискаєте рану або проводите тампонаду, не має жодного значення. Головне - якнайшвидше зупинити кровотечу. З інфекцією буде і час, і можливість розібратися згодом.

Кровотеча (особливо інтенсивна) може не зупинятися досить довго. Задіявши руки для зупинки кровотечі, ви в принципі можете не мати змоги звернутися за допомогою. Звідси завдання: тиск на рану рукою замінити пов'язкою, що давить. Робити це треба тоді, коли інтенсивність кровотечі зменшилася; коли ви заспокоїлися і знаєте, де швидко знайти те, чим можна буде здійснити перев'язку.

Увага! Якщо допомога близька (прибуття медиків очікується з хвилини на хвилину) і вам вдалося зупинити (послабити) кровотечу, продовжуйте притискати рану, втішати (заспокоювати) потерпілого і більше не робіть нічого: потерпіть ще трохи і нехай пов'язку, що давить, накладають фахівці. Не викидайте матеріал, який використовували для зупинки кровотечі: це дозволить медичним працівникам оцінити обсяг крововтрати.

Для накладання тиснучої пов'язки використовують смугу тканини. Що буде цією смугою: спеціально призначений для перев'язок бинт, шарф, що опинився під рукою, або відірваний (відрізаний) шматок від простирадла — зовсім не принципово. Незалежно від того, де знаходиться рана, накладання пов'язки, що давить, складається з двох етапів:

• етап перший - на рану накладається складений у кілька шарів шматок тканини (рулон бинта, кілька марлевих серветок, складена носова хустка, підгузник і т. п.), і цей шматок притискається рукою;
• етап другий - тиск на рану рукою поступово замінюють тиском смуг тканини, наносячи їх круговими рухами та щільно притискаючи до рани.

Якщо після накладання тиснучої пов'язки кровотеча триває (тканина просочилася кров'ю), у жодному разі не знімайте пов'язку! Додатково обмотайте рану ще кількома шарами тканини, намагаючись збільшити силу тиску. Принеобхідності можна для додаткового тиску можна використати рулон бинта, пляшечку води чи навіть дезодорант, прикласти поверх протампованої рани і обмотати щільно бинтом чи тканиною (рис.2). Це допоможе додати тиснучого ефекту, якщо проста тампонада не допомогла.

Як накладати джгут

Найнебезпечнішим, екстремальним, відчайдушним і майже завжди непотрібним способом зупинки кровотечі із пошкодженої кінцівки є накладання джгута. Джгут – це вузька та довга смуга тканини, гуми, мотузки, якою перетягують кінцівку вище (!) місця кровотечі, забезпечуючи притискання судин до кісток.

Ефективне накладання джгута завжди призводить до повного припинення кровообігу з кінцівки та значного (часто необоротного) ушкодження тканин та нервових стовбурів. Саме тому накладання джгута — крайній захід, небажаний у переважній більшості випадків.

Показання до накладання джгута:

- інші способи зупинки кровотечі неефективні;

- ушкодження кінцівки настільки значні, що неможливо визначити місце кровотечі;

- відсутність кінцівки (травматична ампутація);

- багато постраждалих, один рятувальник (немає часу на інші способи зупинки інтенсивного кровотечі);

- у потерпілого кілька ран, а рятувальник один (наприклад, одночасне поранення руки та ноги).

Правила накладання джгута:

- джгут накладається вище за місце кровотечі і лише на стегно (ближче до тазу) або плече, якщо поранення на руці (рис. 3 - 4);

- час накладання джгута суворо фіксується (записується) на руці пораненого ручкою, маркером чи навіть помадою (будь чим, що пише і є під руками);

- у жодному разі не можна використовувати для накладання джгута вузькі (тонкі) матеріали, здатні пошкодити шкірні покриви (дріт, рибальська волосінь, тонкий шнур тощо).

-джгут не можна накладати на голе тіло, тобто безпосередньо на шкіру, використовуйте будь яку тканину як підкладку, одяг потерпілого, чи свій, або ж шматок тканини. Інакше ви сильно пошкодите шкіру потерпілого ( у деяких випадках джгут може її навіть порізати).

Джгут у зоні воєнних дій у жодному разі не послаблюємо і не знімаємо поки не приїде професійна допомога. Швидше за все після накладання джгута вам доведеться тягти потерплого у більш безпечне місце. Відповідно якщо ви послабите джгут усі бактерії та бруд потраплять у кров. Краще людина позбавиться кінцівки аніж життя!

Якщо людина без свідомості

Все одно у першу чергу зупиняємо кровотечу, а далі надаємо необхідну допомогу.

Але важливо памятати, що якщо при подальших маніпуляціях, відновлюється кровотеча, то припиняємо серцево-легеневу реанімацію. Втрата крові страшніша за клінічну смерть! При великих втратах крові шансів на життя значно менше!

Якщо людина без свідомості у першу чергу перевірте дихання. Для цього нахиліться над потерпілим та послухайте і одночасно спостерігайте за животом та грудною кліткою чи будуть вони підніматися та опускатися. Також якщо людина дихає ви відчуєте пар з роту.

Слухайте дихання постраждалого: відчувайте подих на своїй щоці. Робіть це приблизно 10 секунд, щоб визначити наявність нормального дихання. На 10 секунд має бути 2 вдохи, якщо був лише 1, то ще раз рахуємо. Відлік може бути як від 110 до 100 так на 1і - до 10і. Чому 1 не рахуємо за дихання. Тому, що це міг бути останній видих.

Якщо людина без свідомості, але дихає то кладемо її у відновне положення.

Відновне положення

У відновне положення переміщують постраждалих, що знаходяться у несвідомому стані та дихають. Для таких постраждалих віднов­не положення застосовується для підтримки прохідності дихальних шляхів (попереджає западання кореня язика, унеможливлює ви­никнення задухи в результаті попадання блювотиння, крові, слини в дихальні шляхи). Для переміщення постраждалого із положення на спині у відновне положення зробіть такі кроки.

Приберіть предмети, що можуть зашкодити постраждалому (окуля­ри, ламки скла тощо).Покладіть ближчу до вас руку постраждалого в бік (фото 1).

Іншу руку постраждалого по­кладіть тильною стороною до­лоні до його щоки (фото 2-3) та утримуйте її.

Зігніть дальню від вас ногу по­страждалого в коліні. Підтриму­ючи однією рукою голову та шию постраждалого, візьміться дру­гою рукою за його підняте коліно і, підтягуючи до себе, переверніть його на бік (фото 4).

Покладіть постраждалого на бік з виставленим уперед коліном таким чином, що не дасть змоги постраждалому перекотитися на обличчя або спину (фото 5,6).

Після переміщення постраждалого у віднов­не положення (фото 5) відкрийте йому рота, щоб слина, кров або інша рідина могли віль­но залишити ротову порожнину. Викличте швидку допомогу!

Увага!

це зробити, повернувши її на лівий бік.

• Якщо постраждалий у несвідомому стані, дихає і ви підозрюєте в нього травму хребта, не переміщуйте його у відновне поло­ження. Будьте поряд, слідкуйте за диханням до прибуття швидкої допомоги.

Серцево-легенева реанімація

Якщо людина без свідомості і не дихає проводимо серцево-легеневу реанімацію (СЛР). А телефон на гучномовці і викликаємо швидку, якщо ще не встигли або ж консультуємось із лікарем зі швидкої.

Якщо постраждалий непритомний та не дихає, необхідно перей­ти до проведення серцево-легеневої реанімації попередньо викликавши швидку. Серцево-легенева реанімація — це поєднання непрямого масажу серця і штучної вентиляції легень.

Увага! Перед початком СЛР переконайтеся, що постраждалий зна­ходиться на жорсткій поверхні! Та щоб під тілом потерпілого немає посторонніх небезпечних предметів.

Серцево-легенева реанімація дорослої людини

Покладіть основу долоні однієї руки посередині грудної клітки долоню другої руки покладіть поверх першої (фото 7 -8).

Зробіть 30 поштовхів на грудну клітку обома руками на глибину 5-6 см. Проводьте поштовхи плавно та ритмічно, по вертикальній прямій, постійно утримуючи руку на грудній клітці та дозволяючи їй повертатися у вихідне положення. Під час виконання поштовхів руки мають залишатися прямими (не згибатися у ліктях та не відриватися від тла потерпілого).

Закиньте голову назад та трохи підніміть підборіддя. Затисніть но­сові ходи великим і вказівним пальцями та зробіть 2 повних вдуван­ня «із рота в рот» (бажано через марлеву повязку або ж через маску) тривалістю 1 секунда кожне. Після кожного вду­вання відпускайте пальці з носових ходів та слідкуйте за підняттям та опусканням грудної клітки, щоб переконатися, що повітря надхо­дить і виходить з легенів (фото 9).

Реанімацію з алгоритмом 30 поштовхів та 2 вдування продовжуйте поки:

• не приїде швидка допомога;
• постраждалий не почне самостійно дихати
• не настане фізичне виснаження рятівника (у цьому випадку попросіть когось вам допомогти).

Увага! Процедура проведення серцево-легеневої реанімації дуже важка. Краще, якщо через кожні дві хвилини рятівники бу­дуть змінювати одне одного.

Серцево-легенева реанімація дитини

Під час проведення серцево-ле­геневої реанімації у дітей допо­мога починається з 5 вдувань з у дорослій людині — 30 поштовхів грудної клітки та 2 вдування. Але поштовхи проводяться лише однією рукою та на глибину 1/3 висоти грудної клітини.

Серцево-легенева реанімація немовляти

Серцево-легенева реанімація немовляти (дитина віком від народжен­ня до 1 року) починається з 5 слабких вдувань, при цьому необхідно обхватити одночасно рот та ніс немовляти своїми губами. Наступне проведенням циклів, як у дорослій людині — 30 поштовхів грудної клітки та 2 вдування. Але поштовхи проводяться двома пальцями та на глибину 1/3 висоти грудної клітки.

Якщо у вас виникли додаткові запитання радимо заздалегідь ознайомитися з ботом у телеграм - Джгут 2.0. Перша допомога - @FastAid_bot. Краще ознайомтесь заздалегідь, щоб у стресовій ситуації паніка не брала верх над вами.