Домашнє насильство: міфи та реальність

Міф 1. У шлюбі не буває сексуального насильства

Реальність:

Сексуальне насильство — це злочин, якому немає місця у стосунках між людьми, і не важливо, одружені вони чи ні. 

Статеві контакти мають відбуватися за згодою обох партнерів, бути прийнятними та бажаними для обох.

Якщо статевий контакт відбувається з примусу, в небажаній формі, партнер залякує, принижує чи ображає — це насильство.

Міф 2. Насильство — це тільки про побої

Реальність:

Окрім фізичного насильства, не менш небезпечними є психологічне, економічне та сексуальне насильство. 

Зокрема, економічне насильство часто ховається за маскою турботи: партнер наполягає на відсутності необхідності працювати чи навчатися, проте потім з'являється тотальний контроль, звітування використаних коштів та приниження.

Більше того, відсутність економічної незалежності є однією з головних причин замовчування та прийняття фізичного насильства.

Міф 3. Б'є — значить любить. Усі так живуть

Реальність:

Насильство однієї людини щодо іншої — це не норма, а протиправні дії, яким немає виправдання. 

Шукаючи пояснення насильству, багато постраждалих роками не звертаються по допомогу, що погіршує ситуацію та може мати важкі психологічні наслідки.

Життя в постійному страху і стресі призводить до втрати впевненості, формування низької самооцінки та різних недуг.

Міф 4. Домашнє насильство існує лише в «неблагополучних» сім’ях

Реальність:

Домашнє насильство не має соціальних меж. Воно трапляється у всіх соціальних групах незалежно від рівня освіти і доходів.

Міф 5. Потрібно терпіти заради дітей

Реальність:

Діти, які ростуть у повній сім'ї і бачать насильство, страждають набагато більше, ніж ті, хто зростає з одним із люблячих батьків у гармонійних стосунках та родинному спокої. 

Діти, які є свідками насильства між батьками чи близькими родичами, навіть якщо фізично уникають його, страждають душевно. Це негативно впливає на їхній емоційний стан, взаємовідносини з однолітками, навчання.

Юлія Ворман, практичний психолог