Музична Шкатулка - Пустота
Музична Шкатулка – мультижанровий проєкт Володимира Альберті, музиканта з Донеччини. Його кидає з крайності у крайність і все це фіксується у творчості.
Пустоти не існує і тим не менш вона усюди, зовні та всередині, фізично та у думках, нічого невиразно більше ніч чогось – ось про що цей реліз.
Робота над ним була розпочата взимку 2021-го, але перервана війною, коли було готово дві з трьох композицій.
Якщо роздивлятися ці треки по порядку, то: першою йде інтерлюдія від ‘Автора’, це як би опис усього що тут коїться, потім ми самостійно йдемо через пустоту і бачимо, а точніше, чуємо як усе про що ми тільки що чули насправді стається, аж поки ми не розчиняємося у пустоті, потім вже нема нічого.
Найскладніше було утриматися від того щоб повторити подвиг Джона Кейджа з його 4:33
Жанри: Мелодекламація, звуковий дизайн, ембіент.
Дата: 23.12.2022 (тому що 23 це і є пустота)
Надихався філософією, власним досвідом, будиськими поняттями про пустотність.
Кліп: поки що не існує, однак планується.
Пустота
Тут протягом 25 хв. слухач проходить через три композиції кожна з яких є свого роду повторенням самої себе. Спочатку ми опиняємося перед автором який попереджає нас про пустоту, після чого ми йдемо нею аж допоки не стаємо її частиною, а потім вже немає нічого.
Текст. Пустота
Я у твоєм вусі (я у твоєм вусі)
Я в твоїй голові
Безтілесним звуком (я у твоєм вусі)
Я в твоїй голові
Я у твоєм вусі (безтілесним духом)
Я у твоїй голові
Я у твоєм вусі (я у твоєм вусі)
Я у твоїй голові
Буро-червоним кольором відсутності неба
Туман опускається на твої плечі
І ти повільно йдеш з нікуди у незвідане
Величезне нічого витріщається на тебе
Світло далеке, ледве видне, як зорі вночі
І ти продираєся крізь гілки дерева яке не виросте
Дальній крик неіснуючого птаха
Означає що ніч вже біжить за тобою
І ти озираєся по сторонах, але там не видно нічого
Нема як нема твого первісного страху
Крок за кроком і кожний ніби косою
Як усе що існує протікає із цього
А вона у твоїй голові
Аж луна що лунає до місяця якого немає
Ти можеш ховатися за будовою свого розуму
Але вона пробиває наскрізь і розмазує
З широченним розмахом,
Твої промозглі думки
Бо сам ти саме твоє існування протікає із неї
І в обійми обойми обидва тебе трапляють
Як необачно що ти обіцяв собі навіть не бачити
Вона вже біжить за тобою на двох своїх лапах
А може усіх п'яти
Можеш піднятися вище але не дістанеш навіть її п'яти
І жоден ліфт не дасть зрозуміти як і коли розіп'яти
Тремтяче листя своїх почуттів
Трудящі ласки ти досить сидів
У теплі і холодне нічого нічною відвертістю тебе забирає
Я у твоєм вусі (тебе не існує)
Я у твоїй голові
Безтілесним звуком (я у твоєм вусі)
Я у твоїй голові
Я у твоєм вусі (усюди так пусто)
Я у твоїй голові
Тебе не існує (безтілесним духом)
Я у твоїй голові
Наче ніч навколо і нічого не існує (я твоєм вусі)
Я у твоїй голові (ти у пустоті)
Все стало пустотним і я не існую (я у твоєм вусі)
Я у твоїй голові (ти у пустоті)
Я у твоєм вусі (ти у моєм вусі)
Ти у пустоті (я у пустоті)
Безтілесним звуком (я не існую)
Я у твоїй голові