Рецензія на другий сезон серіалу «Хтось десь»
Продовження блискучого шоу про подолання кризи середнього віку. Сем Міллер (Бріджет Еверетт) живе з другом Джоелом (Джефф Гіллер), намагається налагодити стосунки з сестрою Трішею (Мері Кетрін Гаррісон), перевозить матір у новий будинок для людей похилого віку і щосили намагається дихати, співати і любити.
В епоху жанрового достатку «Хтось десь» міг запросто загубитися серед гучніших релізів, але завдяки HBO знайшов свою нішу і заразом лазівку до серця аудиторії. Перший сезон стартував навесні 2022-го, коли життя багатьох критично змінилося: знайома яскрава героїня з народу і дивакуваті аутсайдери, що супроводжували її, вселяли надію, змушували сміятися у світі, де, здавалося, таких емоцій і якостей вже не залишилося. Через рік шоу кардинально змінило темп розповіді, сконцентрувалося на скорботах, внутрішніх трагедіях та неминучому катарсисі, доступному для кожної людини.
Сем досі в Канзасі, у місті з іронічною назвою Мангеттен. Їй давно за 40, вона жодного разу не була в серйозних стосунках і досі оплакує сестру Голлі, яка померла від раку. Сем треба розібрати батьківський сарай: не в силах терпіти стан матері, що погіршився, він залишив ферму на дочок і поїхав без зворотного квитка (в реальному житті актор Майк Гегерті, що зіграв персонажа, помер перед початком зйомок). Героїня хотіла б розібратися в собі, але навіть улюблений спів не рятує. Запрошення на весілля близького друга, норма 10 тисяч кроків на день, вечори за домашніми коктейлями та картковими іграми, смішні, але завжди ніжні роздуми про невловиме кохання - так проходить розмірене існування Сем. Вона глибоко замкнута, але завжди готова прийти на допомогу, боїться підпускати нових людей і виписує для них низку емоційних обмежень, яких не дотримується зі свого боку. «Пий, ніби згадуєш перше кохання», — радить їй викладачка, але Сем ніколи не знала про це почуття, через що вважає себе неповноцінною.
Возз'єднавшись із шаленою сестрою Трішею, Сем підштовхує її до створення власного бізнесу з виробництва подушок з образливими написами (наприклад, «брехлива сука»). Трішу покинув чоловік, батьківський будинок покинула студентка-дочка — самотність залишиться домінантною темою для розмови, але пройде за допомогою ранкового вина та безперервних підколів. Навряд чи те, що відбувається, можна назвати захоплюючим з наративної точки зору, проте «Хтось десь» переконує глядачів вірити у повсякденну магію і не боятися стикатися з труднощами. Всупереч рутині, життя героїні зіткано з непомітних деталей провінційного побуту, кумедних діалогів з товаришем Джоелом, щоденних перешкод та усвідомлення своєї незалежності. Творці шоу Ганна Бос та Пол Турін знову наповнюють героїню автентичними пошуками себе, традиційними для таких історій злітами та падіннями.
Заняття з вокалу після тривалої перерви змушують Сем відчувати дискомфорт, який пізніше принесе звільнення. Незважаючи на широкий репертуар (від «Аве Марія» до різдвяних колядок і хіта 1980-х Gloria), Еверетт нечасто вдається заспівати в нових серіях, але актриса встигає пронизати простір дивовижним тембром. Рефлексія та персональне зростання не завжди супроводжують реаліями канзаської глуші, та все ж справжній дім не має меж — ні ментальних, ні фізичних. За сім непомітних серій «Хтось десь» викладе більше уроків, ніж будь-який із онлайн-курсів недипломованих психологів. HBO вже продовжив шоу на третій сезон — залишається спостерігати за зворушливою, терапевтичною, заспокійливою одою людям та їхньою вродженою непохитністю.
