Уривок книги: «Кайтусь-чарівник. Банкрутство малого Джека. Коли я знову стану малим». Януш Корчак

Портал Експеримент ділиться з вами цікавими книжковими новинками, які виходять в українських видавництвах.

У видавництві «Знання» вийшла книга «Кайтусь-чарівник. Банкрутство малого Джека. Коли я знову стану малим». Януш Корчак

Публікуємо уривок для ознайомлення.

Чого може досягти розумний і допитливий хлопчик, якщо матиме чітку мету і, головне, величезне бажання вчитися й наполегливо працювати задля її здійснення? Юним героям романів відомого польського письменника, педагога, лікаря і громадського діяча Януша Корчака (1878—1942) нескладно відповісти на це запитання. Наприклад, можна створити у класі кооператив, як це зробив Джек, або, як Кайтусь, стати справжнім чарівником! Хлопчики відчують і радість перемоги, і гіркоту поразки, поступово дорослішаючи на шляху до втілення заповітної мрії. Натомість сам автор, зачаклований гномом, знову стане дитиною і спробує пригадати, якими насправді великими та серйозними можуть бути клопоти й турботи маленької людини. Ці романи Я. Корчака вперше перекладено українською.

Уривок з твору «Кайтусь-чарівник»

ПРИСВЯТА

Це важка книжка.

Цю важку книжку я присвячую неспокійним хлопцям,

яким важко виправитися.

Треба хотіти і сильно, і наполегливо.

Треба гартувати волю.

Треба бути корисним.

Дивне це життя.

Життя схоже на дивний сон.

Хто має сильну волю і тверде бажання служити людям,

тому життя буде чудовим сном.

Хоча б дорога до мети була заплутана, а думки неспокійні.

Можливо, я ще колись допишу завершення.

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ

Кайтусь любить закладатися. — Кайтусь заходить до крамниць і вдає, що хоче щось купити, а не має ні гроша.

— Ну, і що?

— Ну, й нічого.

— Не віриш?

— Ні.

— То побиймося об заклад.

Кайтусь любить закладатися з друзями.

— Споримо, що ти поставиш мені кіно.

— Добре, згода.

— Дай п’ять. Пам’ятай: у неділю — кіно.

— Але почекай, — зараз.

— Ну, бачиш, ти вже боїшся.

— Я не боюся, просто хочу знати, як це буде.

Кайтусь повторює:

— Я зайду до десяти крамниць. Вдаватиму, що хочу щось купити. У мене немає ні гроша в кишені.

— Ти казав, що до дванадцяти крамниць...

— Нехай буде до дванадцяти.

Вони побилися об заклад.

Так. Увійде. Нібито купує.

Що ж, останній урок.

Що ж, останній дзвінок.

Спакували портфелі.

Кашкети на голови.

— То йдемо?

— Йдемо.

Оце сходи, подвір’я. Далі брама. І вже вулиця.

— Я стоятиму перед крамницею.

— Як собі хочеш. Тільки не смійся у вітрину, бо здогадаються.

Перша крамниця — аптека.

Кайтусь входить до аптеки.

Аптекар видає ліки поволі, щоб не помилитися, — Кайтусь терпляче чекає черги.

— А тобі, малий, чого?

— Будь ласка, два зошити: один — у клітинку, а другий — для малювання.

— Для малювання не маємо, всі лише у клітинку, — пожартував пан аптекар.

— Тоді вибачте.

Кайтусь ввічливо вклонився.

Пошкодували його панове:

— Піди-но праворуч — поряд. Там купиш.

— Дякую.

Знову вклонився і вийшов. І розповів приятелеві, як все було.

Поруч із аптекою є крамниця шкільного приладдя. Входить Кайтусь. Дивиться навколо.

— Будь ласка, тістечко з кремом.

— Чого?

— Шоколадне тістечко з кремом.

 — Ти що, сліпий? Не бачиш?

— Авжеж бачу.

Стоїть Кайтусь і дивується, чого від нього хочуть.

— Ходиш до школи?

— Ходжу.

— І не знаєш, де тістечка купують?

— Ми ще цього не вчили.

Знизує плечима. Вдає, ніби не знає, що робити.

Розгнівався продавець.

— Чого чекаєш?

— Уже нічого.

І виходить.

— Ну, як? — питає приятель.

— Образився. Злюка якийсь.»

Про автора

Януш Корчак (справжнє ім’я – Генрик Ґольдшміт) – видатний польський письменник і педагог-новатор, засновник і директор варшавського сиротинця для єврейських дітей, дитячий лікар та громадський діяч. Народився у родині асимільованих польських євреїв. Ім’я Януша Корчака асоціюється із самопожертвою, героїзмом, мучеництвом і величезною любов’ю до дітей. Перебуваючи в Україні у 1915–1918 рр., саме у Києві Корчак написав свій головний педагогічний твір – книгу «Як любити дітей». Відмовившись від власної сім’ї, автор численних книг про дітей і для дітей, став батьком сотень сиріт. До кінця своїх днів він залишився вірним тим простим життєвим істинам, які викладав у своїх літературних творах. І прийняв смерть, відкинувши пропозиції про порятунок, разом зі своїми маленькими вихованцями у газовій камері нацистського концентраційного табору.

Про його життя, творчость та героїзм написані десятки біографічних книг («Живий зв’язок» Ігоря Ніверлі, «Король дітей» Бетті Джейн Ліфтон), художні інтерпретації (поема «Кадиш» Олександра Галича, фільми «Корчак» і «Януш Корчак» Анджея Вайди). Поети склали вірші, композитори – пісенні мотиви, а театральні постановники перенесли твори Корчака на сцени.