Парейдолія: вагітні жінки можуть допомогти нам зрозуміти, чому ми бачимо обличчя в предметах
Автор: Робін Крамер, професор школи психології Лінкольнського університету
Іноді ми бачимо обличчя там, де їх насправді немає. Ви можете дивитися на передню частину автомобіля або на підгорілий шматок тосту, коли помітите візерунок, схожий на обличчя. Це називається парейдолією обличчя і являє собою помилку, яку допускає система розпізнавання облич у мозку.
Але це помилка, яка може допомогти нам зрозуміти роботу людського розуму. В нещодавньому дослідженні стверджується, що на цей аспект нашого мозку може впливати народження дитини, причому цей вплив, імовірно, може змінюватись протягом всього життя.
Багато наукових досліджень не беруть до уваги вагітних жінок через побоювання, що різкі зміни гормонального фону можуть вплинути на результати. Але дослідники з Квінслендського університету в Австралії зрозуміли, що ці гормональні зміни можуть дати нам цікаву інформацію.
Вони виявили, що жінки, які нещодавно народили дитину, бачать схожі на обличчя образи частіше, ніж вагітні. Дослідники припустили, що це може бути пов’язано зі зміною рівня гормону окситоцину. Однак загальна картина може бути складнішою.
Люди від народження мають підвищену чутливість до облич і схожих на них образів, ймовірно, тому, що увага до облич лежить в основі нашої соціальної взаємодії і може допомогти нам залишатися в безпеці (саме так ми відрізняємо друзів і родичів від незнайомців). У мавп також спостерігається парейдолія обличчя, що дає змогу припустити наявність спільних рис нашої системи розпізнавання облич з іншими видами, включно з помилками, яких вона припускається.
Добре відомо, що хімічні сигнали в мозку відіграють певну роль у нашій соціальній взаємодії. Наприклад, окситоцин часто називають «гормоном любові» через його вплив на соціальні зв’язки та репродуктивну функцію. Дослідження показали, що штучне підвищення рівня окситоцину за допомогою назального спрею змушує людей довше дивитися в очі і покращує розпізнавання позитивних виразів обличчя.
Рівень окситоцину природним чином змінюється під час вагітності та після пологів. Попередні дослідження, в яких порівнювали жінок на різних етапах вагітності та після пологів, показали, що рівень окситоцину та інших гормонів дуже відрізняється.
Австралійські дослідники вирішили перевірити, чи пов’язані між собою рівень окситоцину (з огляду на його роль у сприйнятті облич) і ймовірність побачити схожі на обличчя образи. Вони припустили, що у жінок після пологів рівень окситоцину буде вищим, ніж у вагітних, а отже їм буде легше побачити схожі на обличчя образи.
Бачити обличчя в предметах
Дослідники порівняли дві групи жінок за тестом на парейдолію обличчя. В одній групі були вагітні, а в іншій ті, що народили впродовж останніх 12 місяців. Під час тесту всім жінкам показували три типи зображень: людські обличчя, звичайні предмети та ілюзорні обличчя (предмети з візерунками, що нагадують обличчя). Жінок просили оцінити зображення за 11-бальною шкалою — від нуля (ні, я не бачу обличчя) до десяти (так, я точно бачу обличчя).
У результаті післяпологові жінки справді зазначили, що бачать більше ілюзорних облич (медіана відповідей становила 7,08) порівняно з вагітними жінками (медіана відповідей становила 5,30). Як і очікувалося, ці групи не надто різнилися за реакцією на зображення людських облич і звичайних предметів.
Автори дійшли висновку, що чутливість жінок до рівня парейдолії обличчя може бути підвищеною в період раннього материнства і сприяти встановленню соціальних зв’язків, що, безумовно, важливо для матерів та їхніх немовлят. На думку дослідників, таке посилення чутливості зумовлене підвищеним рівнем окситоцину протягом кількох місяців після пологів.
Автори дослідження зазначили, що насправді вони не вимірювали рівень окситоцину в учасниць. Натомість вони припустили, що відмінності в окситоцині викликають відмінності в парейдолії обличчя.
Однак це означає, що інші відмінності між двома групами могли привести до такого результату. Можливо, вагітні жінки та породіллі відрізняються за рівнем тривожності, вразливості до стресу або втоми, які можуть вплинути на результат тесту.
Також можливо, що вагітні та породіллі, які вирішили взяти участь у психологічному онлайновому експерименті, відрізняються чимось, про що ми не знаємо. Проведення подальшого дослідження, яке порівнює одних і тих самих жінок під час вагітності та після пологів, може виключити деякі з цих альтернатив.
Також існує інша проблема з припущенням, що відмінності в рівні окситоцину лежать в основі результату парейдолії обличчя. Хоча автори дослідження стверджують, що рівень окситоцину буде вищим після пологів, аніж під час вагітності, ця ідея не знаходить чіткого підтвердження в попередніх дослідженнях.
Насправді, деякі дослідження показують, що рівень окситоцину під час вагітності та після пологів не відрізняється, є нижчим після пологів або підвищується під час вагітності, але потім падає у післяпологовий період. Ці дослідження принаймні сходяться на думці, що всі жінки різні.
Деякі більше, ніж інші
Хоча австралійське дослідження зосереджене на вагітних жінках і породіллях, ми вже знаємо, щообрази, схожі на обличчя, ввижаються більшості людей. Однак існують значні відмінності у тому, наскільки ви можете бути схильними до цього.
Наприклад, дослідження показали, що жінки бачать ці ілюзорні обличчя частіше, ніж чоловіки, і глибоко віруючі у паранормальні явища та релігійні люди також частіше за скептиків та невіруючих бачать ілюзорні обличчя. Дослідники навіть виявили, що самотність може спонукати людей частіше бачити ці образи, схожі на обличчя.
Парейдолія обличчя також рідше зустрічається у деяких груп населення, наприклад, у людей з розладами аутичного спектру, а також генетичними захворюваннями, такими як синдром Вільямса та синдром Дауна.
І ми знаємо, що деякі люди «сліпі на обличчя» (прозопагностики) і їм важко розпізнати навіть свою родину та близьких друзів. Ці люди також демонструють меншу чутливість до образів, схожих на обличчя.
Висновок цього нового дослідження про те, що жінки після пологів демонструють підвищену парейдолію обличчя, є безумовно цікавим. Якщо чутливість до образів, схожих на обличчя, змінюється протягом нашого життя, а також визначається рівнем гормонів, то вимірювання парейдолії обличчя може стати корисним інструментом для відстежування більш складних внутрішніх змін, які можуть лежати в основі психічного здоров’я.
Стаття вперше була опублікована англійською мовою під назвою «Face pareidolia: how pregnant women could help us understand why we see faces in inanimate objects» в журналі The Conversation 28 вересня 2023 року.
Переклали Каріна Липка та Яна Руча