«Про життє» Річарда Фейнмана
Сьогодні в рубриці «Про життє» згадуємо відомі висловлювання Річарда Фейнмана. Пан Фейнман – видатний американський фізик. Лауреат Нобелівської премії з фізики (1965), один із творців квантової електродинаміки та атомної бомби. Талановитий популяризатор фізики.
«Якщо вам здається, що ви розумієте квантову теорію, то ви не розумієте квантову теорію».
«Адже наука приносить користь лише тоді, коли говорить вам про ще не поставлені експерименти. Вона нікому не потрібна, якщо дозволяє судити лише про те, що відомо з досвіду, що тільки-но сталося».
«Ти не несеш відповідальності за те, що чекають від тебе інші люди. Якщо від тебе чекають дуже багато, то це їхня помилка, а не твоя вина».
«Я погано уявляю, що відбувається з людьми: вони вчаться не шляхом розуміння. Вони навчаються якимось іншим способом – шляхом механічного запам'ятовування чи якось інакше. Їхні знання такі крихкі!»
«Ти весь час кажеш собі: "Я можу це зробити, але не буду", але це не більше, ніж інший спосіб сказати, що ти не можеш».
«Коли ти молодий, то дуже багато чого змушує тебе переживати: що скаже мама, якщо ти поїдеш туди. Ти турбуєшся, намагаєшся прийняти рішення, але потім з'являється ще щось. Набагато легше просто вирішити. Ніколи не сумнівайся - нічого не зможе змінити твоє рішення. Якось, коли я ще навчався в МТІ, я це зробив. Я шалено втомився від необхідності вибирати десерт у ресторані і тому вирішив, що завжди братиму шоколадне морозиво, і ніколи більше не переживав з цього приводу – ця проблема була вирішена раз і назавжди».
«Важливим є не майно, яке ми маємо, а здатність створити це майно».
«Вам відома небезпека, яку становлять комп'ютери; вона називається СВСО: сміття вводиш, сміття отримуєш!»
«Звісно, життя у кожного з нас тільки одне, і, коли ви робите всі належні вам помилки і починаєте розуміти, чого вам робити не слід, тут воно до кінця і підходить».
«Мені завжди подобалося досягати успіху в тому, що в мене ніяк не мало вийти».
«Чим меншу культуру мають люди, тим менше вони здатні мислити, тим швидше втрачають голову. Скільки божевільних зустрічається в селах, там і одержимі, і блаженні, і чаклуни, і чаклунки. Вони оточують себе огенним кільцем забобонів, щоб не підпустити до себе вовчу зграю невідомого».
«Щодо наркотиків я скажу наступне: Я люблю думати і не хочу псувати машину, яка допомагає мені в цьому».
«Те, що я називаю своєю індивідуальністю - це лише візерунок або танець, ось що означає зрозуміти, через який час атоми мозку замінюються іншими атомами. Атоми з'являються в моєму мозку, танцюють свій танок, а потім зникають — атоми в мозку завжди нові, але при цьому вони танцюють один і той самий танок, не забуваючи, який танець вони танцювали вчора».
