Золотий вік наукової фантастики: 10 романів жанру
Перенеси себе до інших світів та реальностей
Основні тези
Початок 20 століття став періодом вибухового розвитку жанру наукової фантастики. Велике розмаїття цих книг згодом стане класикою. Дивні, комічні та часом абсурдні глибини людського існування – ось, що є головною темою творів наукової фантастики.
Період 1938 – 1946 років офіційно вважається першим Золотим Віком науково-фантастичної літератури. Загалом, як і вважає більшість читачів, ця епоха охоплювала початок та середину 1960-х років. Від Жуля Верна до ранніх протонауково-фантастичних творів, з роками цей жанр набуває все більшої популярності та значущості. Цей унікальний період Золотого Віку, якому передувала “велика трійка” Айзек Азімов, Артур К. Кларк та Роберт Гайлайн, подарував світові одні з найвидатніших творів літературного мистецтва минулого століття.
Марсіанські хроніки
Марсіанські хроніки – це збірка коротких оповідань епізодичної форми, які розповідають про спроби колонізувати Марс. Це захоплива історія, яка водночас є соціально-філософською критикою на тему руйнівної колонізації. Знавці вважають послідовність оповідань Рея Бредбері каталізатором широкого успіху та визнання жанру наукової фантастики.
Я, робот
Слабко пов’язані оповідання Азімова описують світ, наповнений роботами та неймовірним технологічним прогресом. Роботи є уособленням вічних філософських і соціальних проблем людини. Кожна історія ілюструє різні аспекти життя, які кардинально змінюються внаслідок використання роботизованого штучного інтелекту.
Відомі Три закони робототехніки вперше з’явилися в оповіданні Айзека Азімова “Зачароване коло”, яке було опубліковане у 1942 році. Боротьба з логічними наслідками та парадоксами, притаманними його власним законам, простежується протягом усіх складних сюжетних ліній.
1984
Чимало було вже сказано про цей роман. Говорячи про класику, він відносно новий у пантеоні великих літературних творів. Антиутопічний роман Джорджа Орвелла – це вічна критика загрози безликої бюрократії та слабких розумів, які є жертвами історичного негаціонізму. Кожна сторінка просочена обманом, хтивістю та екзистенціальним страхом. Після того як слова на кшталт “оруелівський” стали синонімом урядового обману та злочинності, а “Великий Брат” увійшов у культурний лексикон, ця книга залишила свій слід назавжди.
Голий ланч
Хоча зазвичай цей твір не сприймають як науково-фантастичний роман, авангардно-дадаїстський метод натинань Вільяма Берроуза надихнув незліченну кількість творців у різноманітних галузях мистецтва. Ця розповідь про подорожі Вільяма Лі, наркомана, який тікає від поліції до Мексики, занурює у невідоме та щось відверто фантастичне. Вигадані наркотики з комах, прибульці, телепатія та галюцинації на кожному кроці цієї нелінійної оповіді змушують затамувати подих. Роман виставляє на показ усі види розпусти і садистських дій. Заборонений у деяких штатах, він також став випробуванням стандартів непристойності в літературі.
Кантика за Лейбовіцем
Кантика за Лейбовіцем має унікальний сюжет. Події відбуваються в апокаліптичній та радіаційно забрудненій Америці після Третьої світової війни, де цивілізація опинилася на периферії існування і повернулася до майже первісного стану. Єдині люди, зацікавлені у підтримці минулого, - це невелика група монастирського духовенства. Книга розповідає про долю одного з таких монастирів протягом сотень років. Це вдумливі і моторошні роздуми про небезпеку ядерного знищення.
Чужинець на чужій землі
Роберт Гайнлайн, який писав на зорі далеких 60-х, здається, мав пророче передбачення, щоб започаткувати ціле покоління нових гедоністичних досліджень. Книга розповідає про Валентайна Майкла Сміта, чоловіка, котрий був вихований марсіанами та повернувся на Землю, ставши новим месією. Герой обдарований телекінетичними здібностями. Історія розповідає про його подорож у дивний лабіринт культури людської землі.
Тут він знайомиться з Джубалом Гаршоу – філософом-ерудитом і надзвичайною людиною епохи Відродження. Як і в багатьох романах Гайнлайна, подібні персонажі свідчать про те, як він сприймав самого себе. Далі Сміт очолює комуну вільного кохання та загального існування, схожого на філософію хіпі. Варто зазначити, що це був перший науково-фантастичний роман такого роду, який потрапив до списку бестселерів за версією The New York Times Book Review.
Механічний апельсин
Написаний різними діалектами, як реальними, так і вигаданими, “Механічний апельсин” розповідає про молодого хулігана, котрий живе у майже футуристичному Лондоні. Читачі вирушають у мандрівку, де Алекс влаштовує хаос зі своїми собачками, застосовуючи ультранасильство. У вільний від хаосу час він насолоджується розкішшю П'ятої симфонії Бетховена. Після ув'язнення головний герой записується на “Техніку Людовіко” – терапію відрази, запропоновану для того, щоб покінчити з його невдоволенням і зловмисними вчинками. Більшість читачів пригадають не менш переконливий однойменний фільм, знятий Стенлі Кубриком у 1971 році.
Кінець дитинства
Курт Воннегут якось зауважив, що “Кінець дитинства” Артура Кларка є одним із шедеврів жанру наукової фантастики, і це зовсім не перебільшення. “Кінець дитинства” значною мірою визначив основні засади багатьох науково-фантастичних творів. Ця книга, подарована Кларком, дійсно рідкісний шедевр. Трансцендентність, філософія і доброзичливе інопланетне вторгнення роблять роман не лише досягненням свого часу, але й каноном науково-фантастичної літератури загалом.
Нестикований час
Книга Філіпа К. Діка “Нестикований час” є основоположним і переломним твором автора. Після дивної низки подій герой книги Раґл Ґамм починає сумніватися в достовірності своєї реальності. Коли член сім'ї починає бачити такі ж дивні збурення реальності, Гамм вирішує, що настав час покинути місто. Чимало чудернацьких подій затримують його в місті, тому герой вирішує, що настав час дослідити все трохи глибше. Ця книга справила величезний вплив на такі фільми, як “Шоу Трумена” та “Матриця”.
Сирени Титана
“Сирени Титана” Курта Воннеґута – один із його найменш відомих творів. Це розповідь про Малахія Константа, який мандрує крізь час та простір. Замість того щоб позиціонувати свого героя як тріумфального рушія історії, Воннегут комічно називає Малахія “... жертвою низки нещасних випадків, як і всі ми”. Сюжет закручується в абсурдних поворотах, але насправді є глибокими і далекоглядими роздумами над багатьма питаннями.
Переклала: Мельник Дарина
