Оцифрування історичних графіті Софіївського собору: відкриття таємниць Київської Русі
У захоплюючому проєкті співпраці між українським Національним історичним музеєм та шведським Ґетеборзьким університетом розгортається важливий етап оцифрування історичних графіті, розміщених на стінах Софійського собору. Цей амбіційний проєкт має на меті не лише збереження, але й репрезентацію культурної спадщини України та вивчення життя людей у IX—XVIII ст.
Усього на стінах Софійського собору знаходиться понад 7,5 тисяч історичних графіті, які стали невід’ємною частиною культурної спадщини Києва. Ці малюнки та написи створювалися священниками та відвідувачами собору, вони містять унікальні відомості про життя того часу. Вивчення цих графіті допомагає дослідникам розкрити таємниці минулого та ліпше зрозуміти аспекти життя за часів Київській Русі.
Перший етап оцифрування заплановано завершити до кінця 2024 року. Вже зараз шведські експерти обмінюються своїми знаннями з українськими фахівцями. Використовуючи сучасні технології, як-от лазерне сканування, фотограмметрія та технологія Reflectance Transformation Imaging, створюється 3D-макет зображень графіті. Ці цифрові відтиски будуть зберігатися на серверах в Україні та Швеції, доступ до них матимуть не лише науковці, але й широка громадськість.
"Наразі дуже важливе використання таких провідних технологій, як 3D-сканування об’ємних структур, адже подібна цифрова фіксація вкрай необхідна для збереження і популяризації нашої культурної спадщини, ще й в умовах війни", — зазначила генеральна директорка заповідника Неля Куковальська.
Проєкт отримав фінансову підтримку від Шведської дослідницької ради Formas, Шведської королівської академії літератури, історії та старожитностей та Шведської ради національної спадщини.
"Цей міжнародний глобальний проєкт — яскрава сторінка українсько-шведської співпраці з охорони і збереження культурної спадщини України, і його мета не тільки її зберегти, а й репрезентувати світові", — додав генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук.
Історичні графіті Софійського собору виявлені в різні періоди і містять різноманітні відомості. Серед них графіті з іменами княгині Олисави та її онуків – матері та синів князя Святополка Володимировича, зроблені на їхнє замовлення в 1019 році; перша відома купча ХІІ століття, що засвідчує купівлю «княгинею Всеволодовою» Боянової землі. Ця земля, куплена Марією Мстиславівною – дружиною Київського князя Всеволода Ольговича, – можливо, належала славетному поету-співцю Бояну, що згадується в «Слові о полку Ігоревім». Графіті також фіксують важливі події, як-от поставлення в митрополити "русина" Іларіона у 1051 році та "успіння" князя Ярослава Мудрого у 1054 році. Ці графіті стають ключовим джерелом для розуміння історії та культури тих часів.
Зафіксовані найдавніші графіті, що датуються 1018-1019 роками, підтверджують, що будівництво собору розпочалося в другому десятиріччі XI століття.
Цей проєкт стане не лише зусиллям зберегти спадщину, але й можливістю подорожувати у часі, відчиняючи двері в минуле за допомогою сучасних технологій. Усі надбання цього проєкту будуть доступні як науковцям, так і всім охочим, розгортаючи для широкого загалу давно втрачені сторінки історії і таємниці Київської Русі.
