Уривок з книжки: Правила мозку для роботи. Наука мислити розумніше в офісі та вдома. Автор Медіна Джон
Портал Експеримент ділиться з вами цікавими книжковими новинками, які виходять в українських видавництвах.
У видавництві Фабула вийшла книга «Правила мозку для роботи. Наука мислити розумніше в офісі та вдома» Медіна Джон
Про книгу
Що я маю зробити, аби віднайти баланс між особистим життям і роботою? Як мені зацікавити людей під час своїх презентацій? Що я можу змінити у своєму офісі, аби з нетерпінням чекати приходу до нього в понеділок? Як мені підвищити продуктивність своєї команди, свого відділу, своєї компанії? Відповіді на ці та багато інших запитань стосовно нашої роботи знають науковці. Автор, молекулярний біолог Джон Медіна, досліджує різні аспекти трудової діяльності крізь призму науково доведених фактів, спираючись на сучасні погляди наук про мозок та еволюційної біології стосовно організації офісного простору, динаміки влади, взаємодії на роботі під час і після пандемії COVID-19 та багатьох інших питань. Книжка «Правила мозку для роботи» містить чимало підказок щодо практичного застосування отриманої інформації, тож ви точно знатимете, що зробити наступного понеділка, аби покращити своє робоче життя та робоче життя тих, хто вас оточує.
Уривок
То що робити, якщо страх провалу приковує вас до невдач у новаторських ідеях? Чи існують практичні підходи, щоби розірвати цей токсичний зв’язок? Відповідь — «так». Усе починається з розуміння, чому ми боїмося невдач.
Дослідження свідчать, що багато працівників сприймають свої помилки як особисті вади. Для людей із таким відчуттям невдача — не просто щось таке, що вони зробили неправильно; це всенародне обговорення того, ким вони є як особистість. Якщо ви так почуваєтеся, то можете намагатися приховати свої помилки. Брехати про них. Звинувачувати в них когось іншого.
Люди, що не сприймають свої огріхи як вади — щось таке, чого треба соромитися, брехати про нього чи перекладати провину за це на інших,— активно рухаються назустріч своїм розчаруванням. І користуються з плодів своєї відваги, здобуваючи більше успіхів у складному, сповненому спроб і помилок світі створення наступної найкращої речі. Власне, наявні дані підтверджують, що в більшості людей невдачі посилюють здатність продукування свіжих ідей. Як висловився психолог Роберт Епштейн: «…невдачі, власне, безпосередньо стимулюють креативність. Вони дуже цінні».
Це дає підстави стверджувати, що здорове ставлення до невдач можна розвивати за допомогою простого триетапного підходу. Найкраще проілюстрував цей підхід, хай як це дивно, флоридський пожежник. Його звуть Метт Голледей, це здоровенний, м’язистий чоловік, який голить голову й має вигляд типового працівника рятувальної служби.
Одного чудового дня Голледей тренував групу новобранців, аж раптом пролунав екстрений виклик: пожежа в житловій будівлі, більша частина будинку охоплена полум’ям. Прихопивши колег, він поквапився до місця потенційної трагедії, зупинився й оцінив ситуацію. Дим валив з усього будинку, окрім однієї спальні. Існувала ймовірність, що хтось міг бути всередині. Пожежник миттю проскочив крізь те, що колись було вікном, і приземлився просто біля кволої старенької бабусі. Вона ще була жива! Він підняв її, передав крізь віконний отвір колегам, що чекали зовні, а потім швидко вибрався сам.
Розповідь про дії Голледея можна поділити на три етапи: передусім він помчав назустріч, а не геть від страшної пожежі. Потім оцінив руйнування, шукаючи можливих ознак життя. Відшукавши спосіб, почав діяти задля розв’язання проблеми. Він увійшов до спальні, з’ясував, що мав рацію, і врятував чиюсь бабусю.
Вірте чи ні, але дослідження радять дотримуватися такого самого триетапного підходу, коли ви реагуєте на невдачі. Наведу ці три етапи.
- Мчіть назустріч невдачі, ніби ви Голледей, що мчить на пожежу. Дослідження, як і логіка, свідчать, що готовність стикнутись із загрозою — найважливіший чинник для того, щоб її подолати.
- Починайте оцінювати ситуацію. Визначте, чи є в кімнаті бабця, а потім придумайте спосіб її врятувати, навіть якщо все інше навколо вас падає, охоплене полум’ям.
- Дізнайтесь якомога більше зі своєї оцінки. Передусім з’ясуйте, чому загорівся будинок, а далі вживайте активних заходів для виправлення того, що пішло неправильно.
Перетворення «Едселів» на «Мустанги
Багато прикладів зі сфери бізнесу демонструють, як ці три кроки ведуть до продуктивних результатів. Одну зі знаменитих ілюстрацій запропонував відомий бізнесгуру Пітер Друкер, котрий яскраво змалював чи не найбільший провал Ford Motor Company — «Едсел» 1958 року. Із цим автомобілем були пов’язані й грандіозні плани та дослідження, й грандіозне фіаско на ринку. Коли авто презентували публіці, обсяги продажу були жахливими. За оцінками видання Business Insider, «Едсел» коштував компанії 350 млн доларів.
Друкер розповідає, що керівники компанії, замість сахнутися від цієї пожежі, рушили їй назустріч. Вони зважено й систематично дослідили, де стався провал, з’ясували, у чому вдалося досягти успіху, і віднайшли способи перетворити перше на друге. Їхні зусилля безпосередньо спричинили модифікації, наслідком яких стали «Тандербьорд» і «Мустанг», одні з найуспішніших автомобільних моделей усіх часів.
То які ж умови дають змогу компаніям перетворювати «Едсели» на «Мустанги»? Знайдена завдяки десятиліттям досліджень відповідь виявилася логічною, переконливою та, якщо ви керівник, трохи бентежною. Саме від того, як керівники реагують на невдачі — і власні, і своїх колег,— безпосередньо залежить реакція всіх інших. Найкоротший шлях до продуктивності пов’язаний не з діями, а зі ставленням.
Як я й казав, це бентежить. Якщо ви керівник чи менеджер, яке ставлення ви маєте виховувати, коли йдеться про невдачу? Щоб обернути розчарування на гроші, ви маєте створити атмосферу, де невдача не лише прийнятна, а й очікувана. І все починається з особистого прикладу, біхевіористи називають це пасивне перенесення. Менеджери, які вдягають свій костюм рятувальника щоразу, як трапилася невдача, створюють одні з найпродуктивніших компаній у світі.
Керівник на ім’я Ед Кетмелл якось сказав: «Помилки — це не обов’язково зло. Вони взагалі не зло. Вони є неминучими наслідками здійснення чогось нового». Кому ж, як не Кетмеллу, це знати. Він був одним зі співзасновників Pixar
Креативність Правило мозку: Варто припускати можливість невдач, доки ви з них чогось навчаєтесь.
- Щоб ідею можна було вважати креативною, вона має бути водночас інноваційною та корисною.
- Дивергентне мислення (продукування багатьох новаторських ідей у відкритий спосіб) вимагає вільного від стресу середовища й тривалого часу. Конвергентне мислення (продукування багатьох рішень для розв’язання однієї проблеми) може відбуватися в стресовому середовищі й в обмежений період часу.
- Приймайте невдачі. Це механізм, що перетворює новітнє на корисне. • Щоби ваша креативність дістала найбільшу користь із невдач, спробуйте повернутися до них обличчям, дослідити їх і чогось із них навчитись одразу після того, як вони сталися.
- Пам’ятайте, що креативна невдача — це не підстава судити про вас як особистість.
- Припиніть (або не починайте) кричати на працівників. Це пригнічує їхній креативний потенціал.
- Якщо ви лідер компанії, надайте своїм співробітникам офіційний дозвіл на невдачі. Компанії, які формалізують процеси, створюють сприятливе середовище, а також заохочують співробітників аналізувати власні невдачі, є особливо успішними в креативному плані.
