Василь Головецький. Конкурс драбблів
ТАТУ, ЖДУ ТЕБЕ З ВІЙНИ!
Тату! Пишу тобі на фронт, бо дуже скучила за тобою. Мама каже, щоб я не плакала, але я не можу!
У нас у Житомирі все по-старому. Щодня сирени тривоги, і ми з мамою і братиком надовго ховаємося в коридорі.
Ти вже два роки на фронті і не бачив, як я виросла! Вже вмію писати і читати і стараюся, щоб мама була задоволена.
Тату, бережи себе на передовій, щоб тебе не вбили! У Житомирі щодня хоронять загиблих воїнів, і на Смолянському кладовищі вже нема місця. Ти нам потрібен живий і з Перемогою!
Я тебе дуже люблю!
Твоя донька.