Таня Даллас. Конкурс драбблів
В убогій вилинялій кухні розквітла маленька Сицилія: чвиркнула урізнобіч духм'яними ефірними бризками, посолодила губи і склеїла вії. Черево Ніни Матвіївни тужливо завуркотіло, уява розбурхалася фантастичними візіями небаченого острова — майже непристойно райського. Розхристана чужоземка бубнявіла соковитими нутрощами на білій порцеляні — свіжонамальований етюд італійського майстра — разюче об'ємний, вражаюче фактурний — їсти без книги було шкода. Жінка інстинктивно потяглася очима до заяложеного чтива про кохання, що завжди було під рукою у такі виняткові миті — за склом задрипаного буфету. Коли, нарешті, сік потік по підборіддю, а липкі пальці перегорнули сторінку, світ Ніни Матвіївни перетворився на безтурботний апельсиновий абсолют. А за вікном була війна.