Аліна Гончарук. Конкурс драбблів
Чорна королева
Чорний ліс, який славиться злими духами, що прагнуть забрати душі людей, розлігся наче на долоні перед ногами дівчини. Гомін голосів долинає тьмяним відлунням, заманюючи невинні душі до себе.
Дівчина відвертається від нього. Її погляд одразу врізається у замок на самому горизонті. В очах палає фантомна перемога, а ноги самі ведуть у сторону стародавнього замку.
Ошелешені охоронці без заперечень пропускають дівчину, а прислуга схиляються ледь не додолу.
Самопроголошений король зустрічає її, наче смерть.
—Я скучила, коханий, — вона скорочує відстань між ними і каже зовсім тихо: — Ніколи не кидай злого духа у чорний ліс, — їй вистачило секунди, щоб витягнути з нього життя.
